Унікальна Гребінківська громада з величною історією української культури

У п’ятницю, 22 травня, наша Гребінка зустрічала гостей зі всієї України сонячною погодою, цвітінням каштанів, акації та калини. П’янкий солодкий аромат наступаючого літа стояв у повітрі і біля міського будинку культури. Цього дня ми зустрічали учасників Всеукраїнського наукового семінару “Рід Гребінок в історії української культури”.

У вестибюлі будинку культури всіх вітав з портрета поет-добродій Євген Павлович Гребінка, були розміщені тематичні книжкові та художньо-мистецькі виставки, виставка архіву газети “Гребінчин край”.
У глядацькій залі теж була облаштована Гребінчина світлиця і на гостини до Гребінки всіх запрошували аматори сцени, що виконували ролі Євгена Гребінки та Марії Ростенберг. На початку роботи наукового семінару зі сцени прозвучав всесвітньо відомий романс “Очі чорнії” та учасниці зразкового танцювального колективу “Забава” виконали хореографічну композицію.
Ведуча свята Тетяна Худолій привітала гребінківців, колег, науковців, гостей та поціновувачів українського слова на ІІ Всеукраїнському науковому семінарі “Рід Гребінок в історії української культури”. Вона сказала: “Ми зібралися, щоб вшанувати постать видатного українського письменника, байкаря, педагога, видавця – Євгена Павловича Гребінки. Рід Гребінок дав Україні цілу плеяду видатних особистостей, які залишили помітний слід в історії культури, літератури, освіти, архітектури та громадського життя. Їхня творчість, талант, громадянська позиція стали вагомим внеском у розвиток української національної спадщини. Сьогодні ми з вдячністю згадуємо імена тих, хто своєю працею, словом і служінням примножував духовні скарби України та прославляв українську культуру далеко за її межами”.

З вітальним словом до присутніх звернувся В. А. Волошин – заступник Гребінківського міського голови. “Завдяки підтримці та небайдужій позиції міської ради культурне життя громади розвивається, зберігаються традиції та втілюються нові творчі ідеї”, – сказав Валерій Андрійович.
Ірина Миколаївна Троцька, головний спеціаліст відділу культури і туризму Гребінківської міської ради, зачитала привітання учасників конференції, які не змогли приїхати та передали вітальні листівки.
А вдалося приїхати до Гребінки науковцям та посадовцям з Києва, Полтави, Черкас, Ніжина та Бердичева.
Щиро поділився особистими враженнями про наше місто Максим Анатолійович Бочаров – меценат, видавець і редактор видання “Рід Гребінок в історії української культури”. “Я – військовослужбовець, у цивільному житті був науковцем. Я вперше у вашому місті і скільки відкриттів для себе сьогодні зробив! Дуже пишаюся тим, що я – українець”, – сказав Максим Анатолійович.


Олена Адамівна Наталенко, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України, майстер народної вишивки подякувала Максимові Анатолійовичу за вагомий внесок у збереження історичної спадщини роду Гребінок та вручила в подарунок пиріг, спечений власноруч за бабусиним рецептом.
Учасників Всеукраїнського наукового семінару та гребінківців привітала депутатка Полтавської обласної ради Ольга Петрівна Усанова та подякувала за сподвижницьку працю, як приклад справжньої любові до рідної землі, поваги до минулого та відповідальності перед майбутнім України.
Розпочала роботу ІІ Всеукраїнського наукового семінару “Рід Гребінок в історії української культури” кандидатка філософських наук, професорка, сходознавиця, членкиня Національної спілки письменників України, кавалерка ордена Княгині Ольги ІІІ ст. (2007), лауреатка Всеукраїнського культурно-наукового фонду Тараса Шевченка, Тетяна Миколаївна Лебединська. Тетяна Миколаївна нагороджена медаллю “За особистий внесок у розвиток освіти, науки й культури” Малої академії наук України (2014), вона – організаторка та координаторка міжнародного наукового семінару “Північна Пальміра – Україна” з 2000 р. Науковиця сказала: “Я щаслива, що знаходжуся на Гребінчиній землі. Сьогодні повернуться додому імена славетних представників роду Гребінок – Миколи та Леоніда.” Доповідь Тетяни Миколаївни була на тему: : “Рід Гребінок і Україна”.


Директорка краєзнавчого музею Л.А.Безвиненко вручила шанованій гості в подарунок вишитий рушник.
Олександр Володимирович Ільчук, керуючий справами виконавчого комітету Гребінківської міської ради розповів учасникам семінару про популяризацію творчості Євгена Гребінки в культурному житті сучасної Гребінки. А Галина Сінчук, директора Рудківського сільського будинку культури, переможниця щорічного регіонального конкурсу читців творів Євгена Гребінки прочитала твір Євгена Павловича “Так собі до земляків”.
Про славетний рід Гребінок розповіла директорка Гребінківського міського краєзнавчого музею Людмила Андріївна Безвиненко. Окрему увагу вона приділила постатям двох представників роду Гребінок, чиї імена тривалий час залишалися маловідомими широкому загалу: Леонід Гребінка (1909-1942) – талановитий український поет, прозаїк і перекладач, представник репресованого українського письменства, внучатий племінник Євгена Гребінки. Його творчість і життєвий шлях були свідомо викреслені радянським режимом із культурної пам’яті народу.
Не менш визначною постаттю є Микола Гребінка (1819-1880) – відомий український архітектор, академік архітектури та молодший брат Євгена Гребінки. Він увійшов в історію як один із найпродуктивніших зодчих свого часу, який сформував значну частину архітектурних шедеврів XIX століття.
Інформацією про життєвий шлях та літературну діяльність українського письменника, педагога та видавця Євгена Павловича Гребінки в інтернетресурсах з присутніми в залі поділився Павло Степановича Скавронський, член Національної спілки журналістів, член Національної спілки краєзнавців України.
З доповіддю “Північна Пальміра в контексті творчості Євгена Гребінки” виступила Сидоренко Валентина Олександівна, кандидатка філологічних наук, доцентка Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя. Цікавою та пізнавальною була розповідь Ромащенко Людмили Іванівни, докторки філологічних наук, професорки кафедри української філології Приазовського державного технічного університету про поему “Гетьман Свирговський” в контексті історичних творів Євгена Гребінки.
Зацікавила слухачів і доповідь Надії Олександрівни Бондар, кандидатки філологічних наук, доцентки Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя, фахівчині Гоголезнавчого центру Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя про власні назви в творах Є.Гребінки.


Після виступів всіх доповідачів секретар Гребінківської міської ради Людмила Василівна Цапенко подякувала всім науковцям за великий вклад в популяризацію творчості Євгена Гребінки та славного роду Гребінок. “Ваша відданість українській культурі та прагнення зберігати історичну пам’ять є важливим внеском у розвиток духовної спадщини нашого краю”, – сказала Людмила Василівна. Також вона наголосила на унікальності нашої Гребінківської громади та на тому, що “не дивлячись на війну, ми складаємо плани і стратегію розвитку нашої громади”.
Подарунком для всіх слухачів стали виступи викладачів Гребінківської дитячої школи мистецтв. У їхньому виконанні прозвучали твори Євгена Павловича – “Ні, мамо, не можна нелюба любить” та “Пам’ятаю я молодою була”. Мелодію на саксофоні виконала Міла Никитюк (концертмейстер – Аліна Кравченко), на бандурі – викладач класу бандури Галина Ясько.
Виконуюча обов’язки начальника відділу культури і туризму Гребінківської міської ради Гінкул Римма Вікторівна подякувала всім учасникам за глибокі та змістовні доповіді, а також гостям – за увагу та цікавість до української літературної спадщини.
Символічним завершенням семінару стало відкриття меморіальної плити Миколі Гребінці та Леоніду Гребінці на родинному кладовищі у селі Мар’янівка. Меморіальну плиту виготовив Ігор Романенко, який своєю небайдужістю допоміг увіковічити пам’ять про славетний рід Гребінок. Гості нашого міста відвідали музей братів Гребінок у Мар’янівці та побували біля каштану, який росте на подвір’ї колишнього родового маєтку Гребінок.
Ці заходи свідчать про нерозривний зв’язок поколінь, про нашу відповідальність берегти спадщину, передавати її нащадкам та про унікальну Гребінківську громаду з величною історією української культури.

 



Наталія СТЕЦЕНКО.
Фото авторки та Анатолія КИСІЛЯ.