В День рятувальника – про людей, які першими приходять на допомогу.
У рятувальників немає “звичайного” робочого дня. Чергування може починатися спокійно, а за кілька хвилин усе змінюється: пожежа, дорожня пригода, підтоплений будинок, замкнені двері, небезпечна знахідка чи уламки ворожого боєприпасу.
Особливо змінилася робота рятувальників із початком повномасштабної війни. Тепер до традиційних викликів додалися нові, пов’язані з ракетними ударами, безпілотниками та вибухонебезпечними предметами.
Напередодні 17 вересня – Дня рятувальника України – говоримо з начальником 21-ї державної пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС України у Полтавській області Олегом Коркішком.

“Життя диктує нові виклики, і рятувальник має бути готовим до них”.
– Олеже Миколайовичу, якою сьогодні є ваша частина? Чи вистачає фахівців?
– На сьогодні наша частина укомплектована необхідними спеціалістами. Особовий склад регулярно про-ходить навчання, проводяться тренування. Це надзвичайно важливо, адже сьогодні життя диктує нові виклики.
Рятувальник повинен бути готовим до будь-якої ситуації. Причому не тільки фізично чи професійно. Потрібно вміти швидко оцінити обстановку, прийняти правильне рішення і діяти злагоджено разом із колегами та іншими службами.
– Якщо говорити мовою цифр, скільки роботи вже виконали ваші рятувальники цього року?
– Від початку року у Гребінківській громаді ліквідовано 63 пожежі.
Але пожежі – далеко не єдине наше завдання. 11 разів ми допомагали іншим екстреним службам – 102 та 103. Це, зокрема, відкривання дверей, коли людина опинилася у небезпечній ситуації й не може самостійно їх відкрити, допомога медикам із доставкою пацієнтів до автомобіля екстреної медичної допомоги.
Також були випадки виявлення вибухонебезпечних предметів. Виявили та ліквідували два снаряди часів Другої світової війни.
– Весняні підтоплення також додали роботи?
– Так. Рано навесні, коли виникали підтоплення, ми допомагали мешканцям громади ліквідовувати їхні наслідки. Загалом було 38 виїздів до будинків, де людям була потрібна допомога.
Для нас не має значення, чи це велика надзвичайна ситуація, чи проблема в одному конкретному будинку. Якщо людина потребує допомоги і сама не може впоратися – ми повинні приїхати.
Війна принесла нові виклики
– Окремий напрям роботи сьогодні – ліквідація наслідків збройної агресії.
– Так. Від початку року наші рятувальники 13 разів залучалися до ліквідації наслідків збройної агресії в різних громадах області – зокрема Лохвицькій, Полтавській, Карлівській.
Два таких випадки були у нашій громаді.
Пам’ятаємо і масштабну пожежу після обстрілів у Гребінківській громаді в жовтні минулого року. Тоді на допомогу нашим рятувальникам прибули підрозділи з інших громад. У таких ситуаціях особливо добре розумієш, наскільки важливими є взаємодія і підтримка.
– Ще один виклик, якого раніше практично не було у повсякденній роботі, – уламки ракет і безпілотників.
– Так. Із початку цього року вже було 27 випадків, пов’язаних із виявленням вибухонебезпечних предметів або уламків.
Ми співпрацюємо з відповідними службами та населенням громади щодо виявлення уламків дронів і ракет. Люди повинні розуміти: якщо побачили невідомий предмет чи уламок – не можна його чіпати, переносити або намагатися самостійно оглянути.
Потрібно відійти на безпечну відстань і повідомити відповідні служби. Це просте правило може врятувати життя.
– Як рятувальники готуються до таких ситуацій?
– Постійно навчаємося і тренуємося. Проводимо заняття для особового складу, відпрацьовуємо різні сценарії.
Але важливо, щоб правила безпеки знали не лише рятувальники. Тому ми проводимо зустрічі та інформаційні бесіди з колективами підприємств, установ, організацій громади. Розповідаємо, як поводитися під час повітряної тривоги, що робити у разі виникнення надзвичайної ситуації, як діяти при виявленні підозрілих предметів.
Рятувати – означає допомагати всім
– Напевно, серед ваших викликів трапляються і такі, про які люди потім згадують із посмішкою?
– Звичайно. Рятувальники приходять на допомогу не лише людям, а й тваринам, які потрапили у біду. Використовуємо спеціальні засоби, техніку.
Тварини, звичайно, дуже по-своєму висловлюють вдячність рятувальникам. Але для нас головне – врятувати.
– Ви також багато спілкуєтеся з дітьми. Чи цікава школярам професія рятувальника?
– Так, ми завжди раді зустрічам зі школярами. Діти приходять до частини, ми показуємо їм пожежну техніку, обладнання, розповідаємо про нашу роботу.
Такі зустрічі потрібні не тільки для того, щоб познайомити дітей із професією. Ми хочемо, щоб вони змалечку знали правила безпеки.
А можливо, для когось така зустріч стане поштовхом до вибору професії рятувальника. Це справді благородна професія. Вона вимагає мужності, витримки, відповідальності та готовності завжди прийти на допомогу.
“Найважливіше – щоб усі поверталися додому”
– 17 вересня рятувальники відзначатимуть професійне свято. Що побажаєте колегам?
– Найперше – здоров’я, сил, витримки. І, звичайно, якомога менше надзвичайних ситуацій.
Хочеться, щоб кожен виїзд завершувався благополучно і щоб усі рятувальники після чергування поверталися до своїх родин.
А мешканцям нашої громади хочу побажати берегти себе та своїх близьких, дотримуватися правил безпеки і не нехтувати попередженнями.
Бо робота рятувальника починається там, де для когось трапляється біда. І дуже часто від того, наскільки правильно людина поводиться в перші хвилини, залежить дуже багато.
З Днем рятувальника, Олеже Миколайовичу, та всіх працівників 21-ї держав-ної пожежно-рятувальної частини! Нехай у вашій роботі буде якомога більше навчальних тривог і якомога менше справжніх надзвичайних ситуацій. А головне – нехай кожен ваш виїзд закінчується поверненням додому.
Фото із архіву редакції.

