Знову Гребінківська громада у скорботі. Сьогодні Грушківка прощалася з Захисником України, нашим земляком Дмитром Володимировичем Рудим.
Дмитро Володимирович народився 2 листопада 1980 року в місті Целіноград у Казахстані. У 1995 році хлопець з родиною переїхав в Україну. Сім’я оселилася в Грушківці. У 1996 році Дмитро закінчив Сербинівську школу. Після навчання працював у місцевому господарстві, згодом — в охоронному агентстві в місті Києві. Грушківка стала рідною для чоловіка. Він завжди повертався до рідного дому. У мирному житті Дмитро був щирою, доброю, відкритою людиною. Його знали як веселого, життєрадісного чоловіка з чудовим почуттям гумору. Він умів підтримати, підбадьорити, об’єднати навколо себе людей. Був щедрим душею, доброзичливим, товариським і справжнім.
24 листопада 2025 року Дмитро Володимирович був призваний на військову службу по мобілізації п’ятим відділом Лубенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Полтавської області.
Солдат Рудой Дмитро Володимирович проходив службу у 3-му кулеметному відділенні кулеметного взводу 1 піхотної роти піхотного батальйону 24 – го окремого штурмового полку легендарного спецпідрозділу «Айдар». Був відданий Військовій присязі на вірність Українському народові, мужньо виконував військовий обов’язок із захисту Батьківщини, свободи та незалежності України.
14 червня 2026 року під час виконання бойового завдання, внаслідок отриманих поранень, під час надання реанімаційних заходів у місті Слов’янськ Краматорського району Донецької області, серце Захисника зупинилося.
Біля рідного дому Дмитра у Грушківці зібралися односельці, сусіди, друзі, знайомі, рідні, щоб провести в останню дорогу Захисника України.
Траурний мітинг розпочав заступник міського голови Валерій Волошин. «Це непоправна втрата для родини, близьких, друзів, побратимів і всієї громади. Без сина залишилася мати, без брата — сестра», – сказав Валерій Андрійович. Заступник міського голови зачитав імена всіх героїв-земляків, які віддали свої життя за Україну. Присутні вшанували їх пам’ять Хвилиною Мовчання.
Староста Сербинівського старостинського округу В.М.Сергієнко наголосив: « У скорботі всі, хто знав Дмитра Володимировича, хто пам’ятає його доброту, щирість, людяність, його посмішку та вміння дарувати людям тепло, навіть, у буденності». Володимир Миколайович прочитав вірш – присвяту Герою та поділився власними спогадами про Дмитра.
Дмитро Рудой став на захист України у найважчий для держави час. Його життя обірвалося заради нашої свободи, незалежності та майбутнього. Всі присутні вшанували пам’ять Захисника України Хвилиною Мовчання.
Висловили щирі співчуття матері, сестрі, рідним, близьким, друзям і побратимам загиблого Захисника працівники п’ятого відділу Лубенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Полтавської області. Староста села передав матері Дмитра прапор спецпідрозділу «Айдар», в якому служив її син.
Заупокійну службу за Героєм провів отець Ярослав.
Світла пам’ять про Дмитра Володимировича назавжди залишиться у серцях усіх, хто його знав, любив і поважав.
Вічна пам’ять і шана Захиснику України.
