Нещодавно у Черкасах пройшов тренінг “Розвінчуємо дезінформацію про ЄС та підтримку України: Майстерня фактчекінгу” в межах “Проєкту з підвищення обізнаності та посилення стійкості до дезінформації про ЄС в Україні”, що фінансується Європейським Союзом. На дводенний тренінг зібрадися журналісти, освітяни та громадські активісти з усієї України. Гребінківщину представляла журналістка газети “Гребінчин край”.
Учасників форуму гостинно зустрів Черкаський Інститут Міста. Після представлення програми заходу перед присутніми виступили Хелена Юргенсон – заступниця Голови відділу преси та інформації Делегації ЄС в Україні та Сергій Гриценко – радник зі стратегічних комунікацій відділу преси та інформації Делегації ЄС в Україні. Цікавою та пізнавальною була інформація про роботу Делегації Європейського Союзу в Україні, про види та суми допомог нашій державі від європейців.
Журналістка та аналітикиня ГО “Інтерньюз-Україна” Дзенислава Щерба познайомила присутніх з типами та ознаками дезінформації. Аудиторія виявляла візуальні фейки, зокрема, згенеровані штучним інтелектом. Ми говорили про вплив дезінформаційних наративів на аудиторії та про те, як можна протидіяти дезінформації. Ми отримали практичні поради. Основною цікавою інформацією хочу поділитися з нашими читачами.
Україна залишається головною ціллю російських інформаційних операцій протягом усього періоду повномасштабного вторгнення. Ці кампанії мають три ключові цілі: зменшити міжнародну підтримку України, представити Україну як агресора та дискредитувати українців і дестабілізувати суспільство. Дезінформацію поширюють російські та проросійські медіа, політичні сили, міжнародні майданчики, блогери та псевдоексперти.
Інформаційні атаки рф використовують різні засоби. Це і пропаганда крізь гумор – це і фейкові обкладинки, меми, мультфільми. Не гребують і низь-коякісним, небажаним контентом, масово згенерованим штучним інтелектом. Це анімовані тварини, що говорять людськими голосами, та історії про важку долю близнят, яких ніхто не привітав з днем народження. Також цілеспрямовано використовують мапи, як інструмент маніпуляції. Створюють враження контролю над певною територією, навіть, якщо цей контроль є спірним або незаконним.
Часто наші співрозмовники – сусіди, колеги, родичі, піддаються таким російським вкидам. Брехню сприймають за чисту монету. Спікери навчали нас не говорити людям, що “ви неправі” , краще вживати фразу “вас намагаються обманути”. Дослідження послідовно показують: коли людині кажуть, що вона помиляється, мозок переходить у захисний режим. Коли їй кажуть, що хтось намагається нею маніпулювати, вона стає союзником того, хто про це попереджає. На практиці це означає: замість “це фейк, і ось чому ви неправі” треба говорити “ось як працює ця маніпуляція і ось хто з неї має зиск”. Покажіть бенефіціара. Люди не люблять, коли їх обманюють, навіть, якщо обман був приємним.
Протидія російській дезінформації потребує не лише публікацій в газеті, а систематичної, постійної роботи. Не всі фейки однакові. Хибний факт (наприклад, неправильна статистика) піддається стандартному спростуванню.
Я вперше почула про новий вид дезінформації – це FIMI.
ЄС визначає FIMI як скоординовану оманливу поведінку іноземних суб’єктів, спрямовану на маніпулювання інформаційним середовищем іншої держави. FIMI – це іноземні ворожі та приховані кампанії, покликані впливати на те, як люди думають, у що вірять і чого бояться – без їхнього відома.
FIMI, зокрема з боку Росії, становить серйозну гібридну загрозу безпеці як України, так і країн-членів ЄС.
Дезінформація – це хибний або оманливий контент, який створюють або поширюють свідомо. Його може створювати будь-хто: іноземні або внутрішні суб’єкти, держава, організація чи окрема особа. А ось FIMI – це скоординована маніпулятивна поведінка іноземних суб’єктів, які використовують оманливі методи для втручання в інформаційне середовище іншого суспільства. Дезінформація фокусується на контенті. FIMI фокусуються на суб’єкті та його поведінці. Кампанії FIMI можуть включати правдиві факти, подані в оманливий спосіб; наративи, що підсилюють наявні невдоволення; або контент, який технічно не є неправдивим, але висвітлюється в перебільшеному світлі через емоційно заряджену мову. FIMI спираються на маніпуляції. Ресурси FIMI становлять широку екосистему, яка включає в себе: офіційні державні канали, державні медіамережі, проксі-сайти та “незалежні” медіа, маніпуляції у соцмережах (ботнети, фабрики тролів, координовані фейкові акаунти), ШІ-згенерований контент та діпфейки. Часто FIMI може поєднуватися з кібератаками, витоками інформації, прихованим політичним фінансуванням, використанням діаспори або релігійних мереж, підтримкою екстремістських або антиурядових груп, гібридними атаками, актами залякування чи фізичного тиску.
Поділюся правилами, яких нас навчили на тренінгу.
Як можна протидіяти дезінформації? Потрібно довіряти лише перевіреним джерелам інформації. Завжди перевіряти інформацію в кількох джерелах. Можна також звертатись до фактчекінгових організацій. Звертати увагу на деталі: якість зображення, наявність помилок у тексті, написання назв, інституцій. Завжди перевіряти зображення або відео.
На цьому заході було багато практичних занять та завдань, творча робота в командах. На практиці ми вчилися методам та засобам протидії інформаційним атакам рф. Сподіваємося, що отримана інформація принесе користь і нашим читачам.
Наталія Стеценко.
