Гребінківщина у скорботі: громада провела в останню путь Валерія Острянського

Невимовний біль і глибока скорбота знову огорнули Гребінківську громаду. 22 серпня земляки провели в останню путь Захисника України — Валерія Володимировича Острянського, життя якого забрала жорстока війна.

Валерій Острянський народився 26 січня 1975 року в Гребінці. Тут минули його дитинство та юність, тут його знали як щиру, відкриту й доброзичливу людину, яка завжди могла підтримати, пожартувати і залишатися надійною опорою для рідних та друзів.
Він був люблячим чоловіком, турботливим батьком, сином, братом і другом. Людиною, яку любили та поважали.
23 квітня 2024 року Валерія призвали на військову службу до лав Збройних Сил України. Він проходив службу у військовій частині А1962, мав військове звання старшого лейтенанта та обіймав посаду командира кулеметного взводу.
18 грудня 2024 року, виконуючи військовий обов’язок із захисту України, її незалежності та територіальної цілісності, Валерій загинув у районі населеного пункту Терни, Краматорського району, Донецької області внаслідок штурмових дій противника.
Для його родини настали місяці важкого очікування. Валерій тривалий час вважався зниклим безвісти. Рідні жили надією, молилися і чекали звістки. І лише постановою від 12 серпня 2026 року було офіційно встановлено особу та підтверджено факт його загибелі.
Валерію було 49 років.
Під час траурного мітингу слова щирих співчуттів родині та близьким Героя висловили перший заступник міського голови Володимир Зінченко, завідувачка філії №2 Катерина Бузало та представник Лубенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Настоятель Свято-Миколаївського храму, священнослужитель Микола, провів траурний молебень за упокій душі Героя.
Провести Валерія в останню путь прийшли рідні, близькі, друзі, однокласники, земляки. Люди приносили квіти, схиляли голови у скорботі. Стоячи на колінах, громада провела Захисника в його останню життєву дорогу.
Валерій віддав своє життя, захищаючи Україну, свою родину, рідний край і майбутнє нашої держави.
Його подвиг назавжди залишиться в пам’яті земляків, а ім’я Героя — у серцях тих, хто його знав і любив.
Щирі співчуття дружині, сину, мамі, брату, усій родині та близьким Валерія Острянського.
Низько схиляємо голови у скорботі.
Вічна пам’ять і шана Захиснику України!