Сьогодні по обіді земляки з Гребінки та Сербинівки приїхали до сусідньої Шрамківської громади у село Степанівка, щоб віддати останню шану воїну, який боронив Україну. Люди вишикувалися «живим коридором», ставши на коліна, зустрічали Героя на шиті.
Анатолій Петрович Кривошея народився 14 серпня 1973 року у селі Степанівка. Після закінчення місцевої школи вступив до Лубенського бухгалтерського технікуму. Здобувши спеціальність, прийшов працювати за направленням у КСП “Світанок”. У Сербинівці Анатолій одружився, сумлінно працював бухгалтером. Часто навідував батьків у Степанівці.
…Тепер тіло воїна повернулося до рідного дому…
Анатолій Петрович служив стрільцем-помічником гранатометника 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини А4674. Захисник загинув 28 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання, виявивши стійкість і мужність, вірний Військовій присязі на вірність Українському народові, у бою за нашу Батьківщину поблизу населеного пункту Вишневе Донецької області. Анатолій довгий час вважався зниклим безвісти.
Священнослужителі провели заупокійну панахиду біля будинку батьків Героя. Присутні вшанували Хвилиною Мовчання всіх загиблих Героїв. Біля рідного будинку відбувся траурний мітинг та панахида за загиблим Героєм.
Від імені Гребінківської громади щирі співчуття рідним висловив староста Сербинівського старостату Володимир Сергієнко.
У словах, які звучали цього дня, — біль утрати, вдячність за мужність Героя та низький уклін його родині. Адже жодні слова не здатні втамувати біль рідних і близьких, які назавжди втратили дорогу людину.
Присутні помолилися за упокій душі загиблого Захисника.
По завершенні прощання траурна процесія вирушила до місцевого кладовища, де відбувся чин поховання.
Висловлюємо найглибші співчуття усім рідним, друзям та побратимам Анатолія Петровича.
Ми пам’ятатимемо кожне ім’я Героя, бо поки живе пам’ять — живуть Герої.
Низький уклін Захиснику України!
