6 вересня – День підприємця
Для когось власна справа починається з бізнес-плану, для когось – із бажання заробити. А для Світлани Бондаренко з Гребінки вона почалася з любові до дітей і великого бажання, щоб вони мали безпечне, затишне місце для дитинства.
У лютому 2022 року Світлана пішла у декретну відпустку. Саме тоді Україна опинилася на порозі найстрашніших випробувань. У родині Бондаренків народився син Арсен. Разом із чоловіком Максимом вони вже виховували старшу донечку Настю. Війна змусила замислитися над тим, про що раніше, навіть, не думали. Чи залишатися? Чи їхати за кордон? Як убезпечити дітей?
– Ми думали виїхати з країни. Хотілося знайти для дітей безпечний простір, – згадує Світлана.Та залишити Гребінку виявилося непросто. Тут – їхній дім, звичне життя, рідні люди, старенькі батьки. І подружжя зрозуміло: можливо, безпечне й комфортне місце для дітей можна створити не десь далеко, а вдома.
Так з’явилася ідея власної справи.
Світлана родом з Григорівки. Закінчила Лубенський бухгалтерський технікум. Потім отримала спеціальність “облік і аудит” у Полтавській державній аграрній академії. Працювала бухгалтеркою на агрофірмі. Коли Світлана та Максим побралися, батьки купили їм будинок у Гребінці. Гуляючи з малечею вулицями міста, Світлана приглядала місце, де можна безпечно гуляти дітям. Такий майданчик знайшовся між пожежною частиною та Новою поштою. Затишний, не біля дороги, безпечний і огороджений.
Починали бізнес з невеликого вагон-чика. Варили чай, каву й какао, продавали хот-доги та десерти. Але дуже швидко зрозуміли: хочеться створити щось більше.
Головна ідея була простою – зробити місце, куди б із задоволенням приходили родини з дітьми.
Тож на огородженій території почали облаштовувати дитячу зону. І тут у пригоді стали не лише підприємницькі здібності, а й золоті руки Максима. Гойдалки, пісочницю, гірки – багато чого чоловік зробив власноруч.
Поступово звичайний вагончик перетворювався на місце, де хотілося затриматися. Батьки могли випити кави, поспілкуватися, а діти – побігати, погратися та просто весело провести час.
Так у Гребінці з’явилася кав’ярня “Лакар”.
Війна принесла нові виклики. Одним із них стали постійні відключення електроенергії. Для закладу, який працює з людьми та продуктами, це було серйозною проблемою.
Потрібно було розвиватися й шукати рішення.
Тож настав час писати бізнес-план. Світлана добре знала, як рахувати гроші та прораховувати перспективи.
Жінка підготувала бізнес-план, подала його на грантову підтримку – і отримала позитивне рішення.
Світлані Бондаренко надали 125 тисяч гривень грантових коштів на розвиток бізнесу та придбання МАФу.
Для невеликої сімейної справи це стало вагомою підтримкою та можливістю зробити наступний крок.
Поки Світлана займалася фінансовими питаннями та розвитком справи, Максим знову робив те, що вміє найкраще, – власноруч ремонтував та облаштовував приміщення.
Але й цього було недостатньо. Щоб додатково заробити кошти для родини та бізнесу, Світлана поїхала на заробітки до Чехії.
Це був непростий період. Маленькі діти, робота, родина, бізнес, відстань від дому. Та подружжя не відступало.
Власна справа дала роботу й іншій людині. Поступово кав’ярня розвивалася. До команди долучилася Ірина Качан, яка й сьогодні працює у “Лакар”.
Для Світлани це теж важливий результат: їхня справа дозволила створити робоче місце для іншої людини.
Адже саме з таких невеликих сімейних підприємств і складається економічна стійкість нашої громади.
У серпні “Лакар” відзначив свою третю річницю. І знову родина Бондаренків показала, що для них бізнес – це не лише про власний заробіток.
30 серпня на території кав’ярні відбулося благодійне свято з нагоди третьої річниці “Лакар”.
Для дітей підготували анімаційну програму, святкову фотозону, глітер-тату, батут, дискотеку та багато смаколиків. Для дорослих звучала жива музика – спеціальним гостем став Сергій Лисенко.
На святі пригощали варениками, польовою кашею та іншими домашніми смаколиками.
Але найважливішою частиною події став збір коштів для земляка Артема Киряхно (Франка) на лікування та реабілітацію.
Саме так родина вирішила відзначити свою маленьку, але дуже важливу для них дату – допомагаючи іншому.
“Буде весело, смачно та по-домашньому!” – таким було запрошення на свято. І, мабуть, саме ці слова найкраще описують атмосферу “Лакару”.
Історія Світлани Бондаренко – це історія про підприємництво у воєнний час. Про рішення не залишати рідний дім.
Про двох маленьких дітей, заради яких хотілося створити безпечний простір.
Про стареньких батьків, яких не змогли покинути.
Про вагончик, з якого все почалося.
Про гойдалки й гірки, зроблені руками Максима.
Про бізнес-план, у якому кожна цифра мала значення.
Про грант у 125 тисяч гривень.
Про роботу в Чехії, щоб підтримати родину та власну справу.
Про перше створене робоче місце.
І, зрештою, про кав’ярню, яка стала частиною життя Гребінки.
“Лакар” – це приклад того, як із непростих обставин може народитися хороша справа. Світлана та Максим не знали, яким буде завтрашній день. Але вони знали, що хочуть жити вдома, працювати, виховувати дітей і робити щось корисне для свого міста.
У День підприємця хочеться побажати цій родині простого, але найціннішого: миру, сил, вдячних відвідувачів, розвитку та здійснення мрій.
Бо справжнє підприємництво – це не тільки вміти заробляти.
Це вміти створювати.
Створювати робочі місця. Створювати затишок. Створювати можливості. І навіть у час війни – створювати майбутнє.
