Цього року жовтень приходить до нас урочисто і по-святковому. Першого ж дня маємо честь вітати наших педагогів з професійним святом. І дорослі колись були дітьми і мали своїх улюблених вчителів. Вони теж поспішають привітати своїх наставників з Днем вчителя. У Гребінківській громаді є не так багато педагогів, які стали сімейними вчителями для багатьох родин. Особливо це стосується вчителів початкових класів. На все життя залишається у нас любов до своєї першої вчительки. І коли вже маєш власних дітей, мрієш, щоб вони навчалися у твого педагога. Такі мрії пощастило здійснити гребінківцям, які здобували перші знання та навички у вчительки початкових класів Гребінківської гімназії Лариси Іванівни БОГОМАЗ .
Лариса Іванівна теж випускниця третьої школи. І лише завдяки своїй першій вчительці Ніні Іванівні Садовніченко обрала свою майбутню професію. З дитинства вона мріяла бути, як Ніна Іванівна. Дівчинці подобалося, навіть, як тихо і поважно ходить вчителька, як вона говорить. Лариса добре навчалася в школі, була активісткою, спортсменкою, вожатою. Її , тоді ще школярку, залюбки слухали молодші учні. В моїй пам’яті зберігся епізод зі шкільного життя. За відсутності вчителя, щоб не змінювати розклад уроків, до нас прийшла старшокласниця Лариса. Вона не читала нам підручник, не задавала завдання, не кричала. Вона лише запропонувала розказати історію про марсіан , яку прочитала. Навіть дзвоник на перерву не порушив тишу в класі. Так було всім цікаво почути, чим закінчилася та марсіанська хроніка. А Лариса, інтригуючи, запропонувала самим прочитати те в книзі. І хоч я й досі не люблю фантастики, та тоді пішла до бібліотеки, щоб взяти ту книгу Рея Бредбері. Вміння зацікавити дітей навчатися було у Лариси з дитинства.
Після школи дівчина вступила до Прилуцького педучилища. І вже як вчитель початкових класів повернулася до рідної школи №3. Так вже майже сорок років сіє в дитячі голівки добре та вічне. Наставником молодого педагога була Любов Іванівна Мукогоренко, вчителька з добрим серцем та великим досвідом. Лариса Іванівна переконалась, що вірно обрала професію на все життя. Заочно закінчила Полтавський педагогічний інститут. Знання, отримані у вузі, допомогають в організації учбового процесу. Лариса Іванівна вважає, що вчитель повинен сам постійно навчатися, бути сучасним та цікавим. Тому постійно відвідує вебінари та семінари, бере участь в он-лайн конференціях. Нова українська школа повністю змінила підхід до навчання малечі. Навчатися в ігровій формі цікаво і дітям, і вчительці. Та й застосування комп’ютерних технологій на уроках заохочує дітей до отримання знань, спрощує засвоєння нового матеріалу. Лариса Іванівна говорить, що зараз навчання в молодшій школі стало цікавішим, легшим та кращим. Вчителька тримає зв’язок зі своїми випускниками. А в неї вже 10 випускних класів різних років. Цього року улюблена вчителька святкувала свій життєвий ювілей.
Найдорожчими для серця були вітання від рідних людей – мами Ольги Михайлівни, доньки Яни та зятя, внучок Вікторії та малесенької Анни.
Багато вихованців Лариси Іванівни не просто надіслали вітання, а й особисто, з квітами та подарунками, прийшли до ювілярки. Сюрпризом для вчительки стала поява на порозі колишнього учня Євгена Степаненка, який зараз воює у Збройних Силах України. Женя знайшов час, щоб привітати свою улюблену вчительку букетом осінніх квітів.
А найвищою нагородою для вчительки є той факт, що її колишні учні приводять до першого класу своїх дітей. Вони мають бажання, щоб їх діти навчалися саме у Лариси Іванівни. Так її випускниці Людмила Коркішко та Ольга Фальківська привели до своєї першої вчительки своїх доньок Машу та Аню, Альона Ричка – свого сина Максима. А донька її учня Руслана Мірошника Вікторія навчалася у Лариси Іванівни, цього року вже випускниця Гребінківської гімназії. А молодша донька Анастасія – учениця 3-Б класу, де класний керівник Л.І.Богомаз.
Ми вітаємо Ларису Іванівну та всіх педагогів Гребінківської громади з Днем вчителя! Бажаємо виховати ще не одне покоління учнів в мирній та процвітаючій державі!
