Вже майже пів століття мешкає у нашому місті Олена Адамівна Наталенко – вчителька Гребінківської гімназії, народна майстриня художньої вишивки.
Давно Гребінка стала для неї рідною. Тут вона щаслива, адже займається тим, що любить. Через ту любов до дітей та до рідної мови і стала Олена Адамівна педагогом. А ще з дитинства вона захоплюється вишиванням. У 2021 році Олена Адамівна була удостоєна звання Народної майстрині художньої вишивки. Вона – членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Її роботи виставляються у галереях, музеях, бібліотеках України. Персональні виставки Народної майстрині проходили у Лубнах, Полтаві, Києві. Не злічити і нагород Олени Адамівни на престижних міжнародних конкурсах, чемпіонатах мистецтв та все-українських мистецьких фестивалях.
А народилася Олена Адамівна 8 березня 1956 року у селі на Рівненщині. Батьки – Адам Іванович та Антоніна Романівна виховували своїх трьох дітей в народних традиціях. Батько гарно співав, на всі свята в хаті лунала щира українська пісня. У бабусі Марії Семенівни стояв ткацький верстат і часто у неї в хаті збиралися жінки, щоб займатися рукоділлям, ткати доріжки, ряднинки. Разом працювали, співали, вишивали. Оленка у шість років від мами і бабусі навчилася сама вишивати. Жінка й досі береже свою першу вишиванку великим хрестиком “Пан Коцький”. ” У нашому селі не було жодної жінки, яка б не вміла вишивати. Всі дівчатка з дитинства опановували різні техніки вишивки, вишивали собі придане, готували весільні рушники”, – каже Олена Адамівна.
У 1978 році, після закінчення філологічного факультету Рівненського педагогічного інституту, за направленням, Олена Адамівна приїхала працювати до нашої Гребінки. 48 років вона викладала українську мову та літературу в Гребінківській гімназії. Вчителька вищої категорії має ще й 35 років стажу класного керівника. Олена Адамівна з 5 по 11 клас вела своїх учнів, має 5 випусків. Колишні учні й досі підтримують зв’язок зі своєю вчителькою. Випускниця 2016 року Дар’я Хаустова закінчила Полтавський університет та працює начальником відділу кадрів та статистики Пирятинської центральної лікарні. “Олена Адамівна – найкращий вчитель і найкраща людина. Нам було цікаво на її уроках мови і літератури, вчителька знаходила підхід до кожного учня. Олена Адамівна “горить” своєю справою, бо обрала професію за покликом серця. Тому ми читали багато художньої літератури, яку рекомендувала вчителька. Невід’ємна частина життя Олени Адамівни – це вишивання. Ми, дівчатка, залюбки ходили на гурток “Берегиня”. Олена Адамівна навчила нас вишивати”, – каже Дар’я.
Більше 25 років Олена Адамівна веде гурток вишивання “Берегиня”, що діє при гімназії. Зараз майстриня вчить вишивати дітей і дорослих у міському Будинку культури. Про уроки та роботу гуртка “Берегиня” у ЗОШ №3 розповідає випускниця 2009 року Оксана Андрієчко, яка працює помічником судді Гребінківського районного суду.
“Олена Адамівна протягом усього життя кожного дня вкладає у своїх учнів не лише знання, а й частинку свого серця. Вона вміє створити таку атмосферу, де діти можуть розкриватися, довіряти, бути собою, розвивати свої природні таланти без стороннього тиску. Вона була прикладом мудрості, добра. Ця жінка має багато талантів, але, на мою думку, її найбільший дар – це бути уважним скульптором дитячих душ. Олена Адамівна мала грандіозний задум. Який ми, вихованки гуртка “Берегиня”, допомогли їй реалізувати. Вчителька готувала експонати для шкільного музею і запропонувала нам вишити рушники всіх областей України. Вона розшукала орнаменти і кольори, притаманні традиційним візерункам кожної області. Роздала нам схеми, тканину та нитки. І ми з натхненням взялися за роботу. Олена Адамівна сама захоплюється тим, що робить. І нас надихала своєю справою. У нас все вийшло… І наші вишиті рушники стали окрасою шкільного музею”, – каже Оксана.
Олена Адамівна щороку бере участь у 8-10 виставках. Проводить майстер-класи з народної вишивки. До 2022 року щорічно відвідувала міжнародний фестиваль “Гребінчині вечорниці” у селі Мар’янівка. Неодноразово брала участь у відкритому регіональному мистецькому фестивалі “Решетилівська весна”, у виставковому проекті Полтавського обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України та відділу мистецтв Полтавської обласної універ-сальної наукової бібліотеки імені І.П.Котляревського “Різдвяний вернісаж”, у Всеукраїнській виставці-конкурсі традиційного народ-ного мистецтва “Кращий твір року”
У 2021 році отримала 1 місце у відкритому регіональному огляді-конкурсі творів майстрів народного мистецтва вишивки “Вишивана краса Полтавщини” в селі Великі Сорочинці.
У 2021 році у Лубенській галереї образотворчого мистецтва відбулося відкриття персональної виставки О.А. Наталенко. Олена Адамівна постійна учасниця культурно-мистецьких заходів у нашому місті. Її роботи – окраса Гребінківського міського краєзнавчого музею та Канівського музею Тараса Шевченка.
Експозиція виставки Олени Наталенко “І вишите життя на полотні…” була представлена у відділі мистецтв Полтавської обласної бібліотеки і налічувала більше 50 різнопланових робіт. Це рушники, серветки, сорочки, костюми, сукні, скатертини, ікони.
Олена Адамівна не лише створює власні роботи, а й досліджує особливості місцевих орнаментів, вивчає старовинні вишиті речі та відтворює їх унікальні схеми.
Розглядаючи роботи Олени Адамівни, сприймаєш їх як живопис – так майстерно виконані, добре підібрані кольори й відтінки. Вражають вишивки білим по білому. Така ніжна краса мережок майстрині зачаровує та надихає, Хоча мережка – найскладніша техніка вишивки, та найулюбленіша для Олени Адамівни. Вона її опанувала ще в молоді роки, коли приїхала в Гребінку. Молода вчителька знімала квартиру у Олександри Олексіївни Немлій. Жінка теж обожнювала вишивати. Її тендітні мережки так припали до душі Олені Адамівні, що вона почала вчитися їх вишивати.
… А тепер вже народна майстриня художньої вишивки навчає українському мистецтву інших. Олена Адамівна розповідає, що серед її вихованців була і бабуся 75 років – Катерина Толбатова. Вона мріяла опанувати мережку, тому відвідувала заняття. І їй вдалося навчитися цій складній техніці. Жінка, навіть, подарувала своїй наставниці серветку, вишиту мережкою.
“Я сама все життя вчуся. Ось зараз шестикласники на уроках технології вивчають ниткографію. Як це цікаво! Нові технології – нові знання”, – з захватом розповідає Олена Адамівна. Навіть, під час повітряної тривоги, коли вчителька з дітьми спускається в укриття, вона бере з собою вишивку. Так у підвалі гімназії Олена Адамівна вишила бісером Гімн та Герб України. Майстриня вишиває і стрічками, і бісером, і хрестиком, і низинкою, і полтавською гладдю, і мережкою.
З великою вдячністю Олена Адамівна розповідає про завідувачку Гребінківським краєзнавчим музеєм Л.А.Безвиненко. Людмила Андріївна спонукає майстринь “виходити в люди” зі своїми роботами. Вона познайомила у Полтаві Олену Адамівну з Євгеном Івановичем Пілюгіним – українським майстром декоративно-ужиткового мистецтва. Євген Іванович – голова Полтавського обласного осередку Спілки майстрів народного мистецтва України . Зустріч відбулася у березні 2018 року, якраз на іменини Олени Адамівни. Пілюгін уважно роздивився вишивки майстрині і сказав: “Ваші роботи треба показувати людям. Не сидіть з ними у себе на хуторі…”. З того часу близько сотні робіт майстрині стали окрасою багатьох мистецьких заходів, фестивалів та конкурсів. Це і рушники, сорочки, серветки, скатертини, сукні, ікони, картини. Є в доробку вишивальниці і унікальний кролевецький весільний рушник – три метра полотна зашиті чудернацькими червоними орнаментами. І чарівні, вишиті мережкою сукні та сорочки. І величні та грандіозні ікони, вишиті бісером.
Олена Адамівна вишиває у будні, здається, і вдень, і вночі. А ось, коли свята чи неділя, жінка приділяє увагу іншому улюбленому заняттю – читанню. Ще дівчинкою вона залюбки бігала пасти корів, адже там, на пасовищі, можна було читати. Часто худоба забрідала світ за очі, поки Оленка “взахльоб” читала “Роксолану” Павла Загребельного. З роками не зникла любов до читання. Олена Адамівна і зараз частий гість у Гребінківській міській бібліотеці. Залюбки читає книги сучасних авторів – Світлани Талан, Володимира Лиса, Андрія Кокотюхи.
Минулого року Олена Адамівна отримала Гран-прі обласного огляду-конкурсу творчих робіт майстрів декоративного та образотворчого мистецтва “Краса в кожній деталі” та Гран-прі на Київському фестивалі “Ой, заграйте, музиченьки”. Майстриня нагороджена спеціально відзнакою за розвиток декоративно-прикладного мистецтва України на Міжнародному фестивалі ART FREE SPACE 2025 та першою премією Міжнародного фестивалю мистецтв “Дивограй”.
Цього року роботи Олени Адамівни – вишита бісером ікона “Цариця світу”, вишитий мережкою рушник “Зимові фантазії”, вишита різними техніками (низинка, зерновий вивід, солов’їні вічка) скатертина “Святкова”, рушник вишитий мережкою і хрестиком “Волошка – симовол ніжності і чистоти”, сорочка “Калинова мелодія” (мережка, хрестик) вибороли Гран-прі на “Міжнародному Чемпіонаті мистецтв ART-LIFE-FEST-2026. Олена Адамівна стала лауреатом І премії Міжнародного фестивалю-конкурсу “Надії і прагнення України” та отримала спеціальну відзнаку в галузі культури “Найкраща майстриня України-2026”. Олена Адамівна відзначена преміями та нагородами за безмежну відданість творчій справі та високому мистецькому покликанню, вишукану естетику створених образів, витончений художній смак, майстерне володіння професійними художніми техніками, постійне прагнення до самовдосконалення, активну участь у збереженні культурної спадщини України.
Ми щиро вітаємо Олену Адамівну з перемогою на престижних міжнародних конкурсах.
Фото із сімейного архіву О.А.Наталенко.
