У третю річницю смерті Героя України Олега Рубана, 2 березня, у Гребінківському міському будинку культури відбувся благодійний концерт, присвячений його світлій пам’яті. Молодшому сержанту Олегу Рубану було присвоєно звання Героя України (посмертно) з удостоєнням ордена “Золота Зірка”.
Найвищу держнагороду полеглому воїну присвоїли за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України та самовіддане служіння українському народові. На сцені був виставлений портрет молодого усміхненого Олега та його військова форма з державними нагородами.
На початку благодійного заходу виступили заступник міського голови Валерій Волошин, батько Героя – Олексій Рубан та дружина Марина. Гребінківщина стала для Олега рідною завдяки його дружині Марині. Адже Олег народився та виріс у Сумській області. Під час антитерористичної операції його призвали до лав Збройних сил України. Після повернення з армії разом з дружиною Мариною оселився у селі Короваї, працювали молодята у столиці.
З початком повномасштабної війни Олег Рубан став на захист територіальної цілісності України: служив у 112 окремій бригаді тероборони. Спочатку разом з побратимами звільняв Київщину від російської окупації, брав участь у битвах за Бучу та за Ірпінь. Потім його бойовий підрозділ перевели в Донецьку область.Загинув Олег Рубан від кулі снайпера під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Ямпіль. Свій спочинок знайшов Герой у селі Короваї.
Олега Рубана посмертно нагородили орденом “За мужність” III ступеня. Відзнаку урочисто вручили його дружині Марині та сину Єгору. Пам’ять про свого чоловіка і батька-героя вони гідно несуть всі ці роки. Тому ініціаторкою благодійного заходу стала дружина полеглого воїна, допомогла їй з організацією концерту Тетяна Худолій, яка була ведучою. Марина не лише об’єднала друзів, рідних, побратимів і небайдужих людей, а й присвятила чоловікові пісню, яка стала емоційною кульмінацією концерту. Адже рядки із пісні “вирвали серце – змусили жити, жити без тебе не можу – а мушу” краяли серця всіх присутніх. Не було глядачів, які б не плакали. У залі панувала особлива атмосфера – тиха, прониклива, сповнена вдячності й болю. Працівники будинку культури підготували змістовну концертну програму: звучали щирі, щемливі пісні про любов до України, мужність і незламність. Кожен виступ був пронизаний пам’яттю про Олега – воїна, чоловіка, батька, побратима.
На сцені виступали його бойові товариші – Ярослав та Олександр. Вони згадували спільні фронтові будні, ділилися спогадами про силу духу й людяність Олега. Батько Героя – Олексій Рубан також звернувся до присутніх зі словами вдячності за підтримку та пам’ять про сина. Він сказав: “Мій син-воїн із щирою усмішкою та добрим серцем”.
Особливо зворушливим став момент, коли під час демонстрації відеоролика прозвучала пісня, написана одним із побратимів Олега. Кадри з життя воїна – усміхненого, рішучого, сповненого любові до своєї родини – змусили присутніх ще раз усвідомити ціну нашої свободи.
Наприкінці заходу побратими Олега сфотографувалися з його сином Єгором та дружиною Мариною. Цей знімок став символом незримого зв’язку поколінь, підтримки та відповідальності перед майбутнім, за яке віддав життя його батько.
Благодійний концерт став не лише даниною пам’яті, а й прикладом єдності громади. Пам’ять про Героя живе у серцях тих, хто його знав, і звучить у піснях, що нагадують: він боровся за наше завтра – і ми маємо бути гідними його подвигу.
