Похмурого холодного ранку 7 квітня на площі біля будівлі Гребінківської міської ради зібралися гребінківці, родичі, знайомі захисника України Максима Стасенка. Люди, стоячи на колінах, зустрічали воїна, який боронив Україну.
4 квітня 2026 року перестало битися серце захисника України — військовослужбовця 137 окремого батальйону морської піхоти, старшого матроса Стасенка Максима Михайловича.
Максим народився у місті Харків 14 травня 1980 року. У 2003 році здобув вищу освіту, закінчивши Харківську національну академію державного управління, отримавши кваліфікацію економіста.
Із 2015 року став на захист України, проходив службу у лавах Збройних Сил України, зокрема, у складі 58-ї та 72-ї окремих механізованих бригад, військової частини А3821. Вірний військовій присязі, він мужньо виконував свій обов’язок перед державою.
З 2019 року проживав у місті Гребінка, де його знали, як порядну та стриману людину.
Останні дні свого життя Максим Михайлович провів поруч зі своєю родиною, приїхавши додому за сімейними обставинами, аби віддати шану батькові.
Траурний мітинг розпочав перший заступник міського голови Володимир Зінченко; він зачитав імена всіх воїнів, що поклали свої життя на вівтар перемоги та знайшли свій спочинок на Гребінківщині. Присутні вшанували Героїв Хвилиною Мовчання. Володимир Миколайович сказав: “Ціна нашої свободи – це людські життя. Ми втратили Захисника, сина своєї землі, людину честі, чия жертовність назавжди залишиться в нашій пам’яті”. На мітингу виступив начальник відділення цивільно-військового співробітництва 5 відділу Лубенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, майор Руслан Костишев. Він, зокрема, сказав: “Максим Михайлович боровся за право жити на своїй землі, боровся заради збереження незалежності нашої України”.
Поминальну службу за загиблим героєм провів настоятель Свято-Миколаївського храму отець Миколай.
Присутні схилили голови в глибокій скорботі і вшанували пам’ять Стасенка Максима Михайловича. Світла і вічна пам’ять Герою!
