В народі говорять: «ми ще діти, поки живі наші батьки». До цього можна лише додати, що ми почуваємося дітьми, допоки живуть наші вчителі. Бо педагоги – наші другі мами, наші наставники і старші друзі. Вони відкривають нам весь багатогранний світ, ведуть за руку, допомагають подорослішати. Пощастило тим дітям, у яких були щирі, добрі, людяні вчителі. Вони прикрасили дитячий світ, наповнили його барвами…
Нам неймовірно пощастило, адже нашою класною керівничкою та вчителькою музики була Галина Петрівна Савлук.
Мабуть, за всю її довгу педагогічну і творчу кар’єру не було людей, які б не захоплювалися нею, її талантом, її любов’ю до всього оточуючого. Галина Петрівна не народилася у нашому місті, але вважала Гребінку рідною. Бо тут був її дім, її родина, її діти, її робота…
Народилася Галина Лобова на Донеччині, у місті Макіївка. Вже давно та українська земля окупована. І великим болем для нашої вчительки стало те, що вона не могла навідати могили батьків, рідних. Назавжди втратила зв’язок з малою Батьківщиною.
Галина Петрівна з дитинства мріяла про вчительську професію, тому свідомо вступила до Запорізького педагогічного інституту і з відзнакою його закінчила. За направленням після закінчення вузу кваліфікованою спеціалісткою Галина Петрівна приїхала у Гребінку. Почала працювати вчителькою музики у Гребінківській середній школі №3. Всю молодість, свій талант і здібності віддала вона нашій школі. До виходу на пенсію Галина Петрівна трудилася у третій школі. Уроки музики полюбили всі учні, адже до них учителька старанно готувалася, прагнула зробити цікавими для дітей. Вона вчила нас слухати і розуміти класичну музику. На уроках звучали музичні твори світових класиків, які виконувала Галина Петрівна. А який був в нашій школі хоровий колектив! Співали всі! Хоровий колектив Гребінківської школи №3 налічував близько 60 учнів і учениць і був одним з найкращих в області. Галина Петрівна протягом багатьох років очолювала методичне об’єднання вчителів музики району.
Та найбільше і найцінніше досягнення нашої Галини Петрівни – це любов до дітей. Вона любила всіх! І ми всі їй відповідали взаємністю. Вона ніколи не підвищувала голос ні на якого учня, та дисципліна на уроках від цього не “храмала”. Бо всі уроки були цікавими. Галина Петрівна вчила нас грати на різних музичних інструментах. У школі були створені вокально-інструментальні ансамблі! Ми гастролювали! І почувалися на хвилі сучасного життя! Разом з класною керівничкою ми ходили в походи, їздили на конкурси, виступали на концертах. Наше дитинство і юність були цікавими і незабутніми завдяки Галині Петрівні…
Після виходу на заслужений відпочинок Галина Петрівна не сиділа без діла. Вона була художнім керівником хорового колективу «Магістраль» локомотивного депо станції Гребінка. Хор у свій час був відомим на Південній залізниці, йому було присвоєно почесне звання «народний». Галина Петрівна декілька років поспіль була диригентом народного хорового колективу «Берегиня» Гребінківського міського будинку культури.
Була художнім керівником вокального колективу «Тополяночка», Тополівського сільського будинку культури.
24 грудня 2024 року Галина Петрівна Савлук святкувала свій ювілей.
…А вчора ми проводжали в останню дорогу нашу невтомну трудівницю, добру і щиру людину, нашу улюблену класну керівничку і найкращу вчительку. Царство Небесне, Вашій добрій душі, Галино Петрівно!
Наталія Коновалова і всі учні 10-Б класу 1990 року випуску.
