Сьогодні, 15 квітня, Гребінківщина в жалобі і скорботі прощалася зі своїми Героями.
9 квітня перестало битися серце захисника України — Довбні Олександра Олександровича, старшого кулеметника 4-го батальйону спеціального призначення. Йому було лише 43 роки.
Олександр народився 28 серпня 1981 року в смт Архангельське, на Херсонщині. Після школи здобув спеціальність тракториста, проходив строкову службу на морському флоті в Криму. Життя йшло своїм мирним шляхом — у 2012 році створив сім’ю, разом із дружиною Юлією виховували двох синів. Старшому — 11, молодшому — лише 3 роки. Тепер вони зростатимуть без батькових рук, без його порад, обіймів, підтримки…
У 2024 році Олександр став до лав Збройних Сил України. Став бійцем спеціального призначення, гідно ніс службу, завжди був відповідальним, сильним духом, надійним побратимом. Він помер не в бою, але на бойовому посту — у військовій частині на Київщині, внаслідок гострої коронарної недостатності.
Пішов із життя чоловік, який любив свою родину, землю і не стояв осторонь, коли настав час захищати.
Пішов батько, якого не забудуть сини.
Пішов син, брат, чоловік — чиї слова і присутність вже не замінить ніхто.
Разом із дружиною у скорботі залишилися двоє маленьких синів, батько, сестра й брат, друзі та побратими. У серцях тих, хто його знав — світлий спогад, невимовний біль і глибока вдячність.
На траурному мітингу на площі біля міської ради зібралися рідні та друзі, діти та дорослі, всі небайдужі гребінківці, щоб провести в останню путь Героя. Військовий оркестр Збройних Сил України пронизав тишу міста виконанням Гімну України та сумними мелодіями прощання. До присутніх звернувся перший заступник міського голови Володимир Зінченко. Володимир Миколайович назвав імена всіх загиблих у цій війні Героїв-земляків, гребінківці вшанували їх Хвилиною мовчання. Перший заступник міського голови та товариш покійного Володимир Векленко висловили співчуття рідним Довбні Олександра Олександровича. Про бойовий шлях воїна розповів старший офіцер 5-го відділу комплектування Лубенського ТЦК Сергій Куліков.
Полинули до неба слова щирої молитви, яку піднесли за упокій душі загиблого Героя настоятель Свято-Миколаївського храму отець Миколай та усі присутні.
