Проблема домашнього насильства є однією з найгостріших у нашому суспільстві. Число даних правопорушень не зменшується навіть у часи повномасштабної війни. А деякі експерти стверджують, що кількість скоєного домашнього насильства лише збільшується. Сьогоднішня розповідь про те, скільки справ про скоєне домашнє насильство потрапляє до суду, і зокрема скільки і яких справ розглянув Гребінківський районний суд Полтавської області.
Але не лише про статистику сьогоднішня розповідь, а й про важливий аспект на шляху до зменшення кількості таких злочинів через посилення відповідальності.
Водночас важливо розуміти, що реальна кількість випадків домашнього насильства значно більша, ніж кількість справ у суді. Часто потерпілі не звертаються до поліції через страх, залежність від кривдника або бажання “не виносити сміття з хати”. Тому можна сказати так:так, у судовій практиці ці справи зустрічаються часто, але проблема в суспільстві — ще ширша, ніж це видно зі статистики.
У 2025 році в Гребінківському районному суді Полтавської області розглядали справи про домашнє насильство. Загалом у провадженні перебувало 52 такі справи. За кожною з них — непрості життєві історії, сімейні конфлікти та зруйновані стосунки.
Закон визначає домашнє насильство як умисні дії фізичного, психологічного або економічного характеру. Йдеться не лише про побиття. Це можуть бути образи, погрози, приниження, переслідування, позбавлення людини житла чи коштів. Усе це, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (стаття 173-2), є правопорушенням, якщо завдає шкоди фізичному або психічному здоров’ю.
За результатами розгляду 33 особи були притягнуті до адміністративної відповідальності. Суд призначив їм штрафи. Якщо підсумувати всі накладені штрафи, вийшла сума 18 020 гривень. Частину коштів — 5 780 гривень — сплачено добровільно. Окрім цього, кожен правопорушник окремо сплатив судовий збір — по 605,60 гривень, а загалом майже 20 тисяч гривень надійшло до державного бюджету.
«Серед притягнутих до відповідальності були не лише чоловіки. У п’яти випадках протоколи складено на жінок. В одній ситуації дочка винесла речі батька з будинку та виганяла його з дому. В іншій — невістка вчинила психологічне насильство щодо своєї свекрухи. – коментує статистку помічниця судді Гребінківського районного суду Полтавської області Оксана Андрієчко, – Найчастіше потерпілими ставали дружини та співмешканки. Закон однаково захищає як офіційне подружжя, так і тих, хто проживає однією сім’єю без реєстрації шлюбу. Також серед потерпілих були матері, батьки, брати, сестри та інші родичі. У шести випадках жертвами стали неповнолітні діти. У більшості ситуацій кривдники перебували у стані алкогольного сп’яніння.
Важливі зміни до законодавства набрали чинності 19 грудня 2024 року. Відтепер дитина, яка стала свідком насильства, визнається потерпілою. Крім того, суд більше не може звільнити особу від відповідальності через «малозначність» вчиненого. Тобто навіть якщо кривдник вибачився і сторони примирилися, покарання все одно настає.
«Ще 19 грудня 2024 року набрав чинності Закон № 3733-IX, яким внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та до інших законів, що стосуються запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема щодо жінок. – розповідає нам голова Гребінківського районного суду Максим Вітківський, — Законодавчі нововведення передбачали посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства. Крім того, закон ввів норму, згідно з якою дитина, яка стає свідком насильства в родині, тепер визнається потерпілою. Раніше у випадках, коли насильство в сім’ї виражалося у поодиноких образах чи погрозах, суд, міг, зважаючи на малозначність вчиненого адміністративного правопорушення, звільнити людину від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням. На сьогодні, правопорушення за ст. 173-2 КУпАП виключено з переліку тих, де можливе звільнення від відповідальності за «малозначністю». Тобто, вчинити домашнє насилля і отримати за це усне зауваження – неможливо, навіть за умови, якщо кривдник вибачився, люди примирилися». Усі повинні усвідомлювати, що все має свої наслідки».
Аналіз практики показує: домашнє насильство залишається серйозною і часто прихованою проблемою. Найбільш уразливими є жінки, люди похилого віку та діти. Притягнення до відповідальності — це необхідний крок, але він не завжди усуває глибокі причини конфліктів.
Кожна така справа — це нагадування про те, що будь-які прояви насильства мають наслідки. І набагато важливіше — вчасно зупинити конфлікт і звернутися по допомогу, ніж потім вирішувати його в суді. Бережімо себе і свої родини.
Світлана Педоряка.
Матеріал підготовлено в межах проєкту «Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя», що реалізується ГО «Вектор прав людини» у співпраці з Радою суддів України та Національною спілкою журналістів України за підтримки CEELI Institute (Прага). Зміст матеріалу є відповідальністю автора і не обов’язково відображає погляди організаторів та донорів проєкту.
