15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 37-ма річниця виводу військ з Афганістану. У цей день ми віддаємо шану солдатам і офіцерам, які сумлінно виконували військовий обов’язок у понад 20 «гарячих точках» світу, у тому числі в Афганістані.
Сьогодні біля пам’ятника воїнам-інтернаціоналістам у Гребінці відбувся пам’ятний захід з нагоди цієї важливої дати.
Біля пам’ятника воїнам-інтернаціоналістам зібралися наші земляки, які проходили службу в Афганістані, їхні родини, представники міської влади та громадськості.
Для багатьох із них ті події назавжди залишилися болючою сторінкою життя. Вісімнадцятирічними юнаками вони опинилися у самому пеклі війни, де щодня доводилося дивитися в очі небезпеці. Не всі повернулися додому — чимало наших земляків загинули, виконуючи військовий обов’язок. Багато хто повернувся з пораненнями — як фізичними, так і моральними. Та війна залишила слід у серцях на все життя, адже таке пережите забути неможливо.
Щороку біля пам’ятного знака воїни-афганці та їхні рідні збираються, щоб вшанувати пам’ять тих, хто не повернувся з тієї війни, покласти квіти. Це також нагода поспілкуватися з побратимами, згадати пережиті події, підтримати одне одного.
Міський голова Віталій Колісніченко, який також пройшов пекло тієї війни, щороку приходить до пам’ятника з особливим трепетом. Саме з ініціативи Гребінківської спілки воїнів – афганців та особисто Віталія Колісніченка у місті було встановлено цей пам’ятний знак, аби зберегти пам’ять про земляків, які виконували свій обов’язок за межами Батьківщини, та щоб щороку мати місце для спільного вшанування їхнього подвигу.
Звертаючись до присутніх, міський голова зазначив, що тоді, багато років тому, вони були переконані — це остання війна в історії нашої країни. Проте життя розпорядилося інакше. Сьогодні вже їхні сини змушені брати до рук зброю та відстоювати незалежність України.
Пам’ять про загиблих об’єднує покоління, а приклад мужності та побратимства воїнів-афганців залишається важливим уроком для сучасників. Такі зустрічі — це не лише данина минулому, а й нагадування про ціну миру та про відповідальність кожного за майбутнє своєї держави.
