31 серпня виповнилося б 29 років нашому земляку Дмитру Писаренку, з Кулажинець.
Сьогодні ми разом з дружиною Мариною та донькою, та усіма рідними, друзями і земляками згадаймо Дмитра.
— У мого коханого чоловіка сьогодні день народження,сьогодні йому виповнилося би 29 років… Але йому завжди буде 27. Бо ця проклята війна забрала його у нас. Я за тебе, коханий мій, сумую, Мені без тебе, коханий, важко жити, Люблю тебе, рідний, ти найкращий. Спи, мій ангел, спокійно. Вічність прийме тебе у свої руки. Ти гідно тримався і стійко пережив ці пекельні муки. Нам тебе не вистачає…
Він народився і виріс у Кулажинцях. Навчався в школі, був звичайним хлопчиком, товаришував з однолітками.
–Діма був скромним, спокійним і врівноваженим хлопчиком. Не любив сварки і конфлікти, хоч не був слабаком чи боягузом. – поділилася спогадами його вчителька Гавриленко Валентина Іванівна, — Можливо, тому і став військовим, щоб у світі було менше конфліктів… Любив з друзями ганяти м’яча по стадіону, ходити в походи, був дуже охайним і акуратним. Діма ніколи не скаржився. Не любив, щоб його жаліли, відмахнеться від усіх, сяде, подумає на самоті, і знову ми бачимо його лагідну посмішку. Незважаючи на зовнішню м’якість, він мав міцний внутрішній стержень, був зібраним і відповідальним. Діма залишився єдиним чоловіком в родині і змушений був вирішувати проблеми, які під силу лише дорослим. Його бабуся, яка замінила йому маму, говорила: “Діма сказав, Діма вирішив…”, а Дімі на той час було лише 12 – 13 років.
Обрав собі долю бути військовим. Став командиром екіпажу САУ. Служив разом із племінником дружини Кирилом Білухою. Так вони разом і загинули 27 лютого 2022 року, обороняючи смт. Солоницівка Харківського району Харківської області. А разом з ними ще 8 членів екіпажу. Лише двом військовослужбовцям пощастило залишитися живими. Вони отримали тяжкі поранення. Дмитро Писаренко похований у м. Новомосковськ, Дніпропетровської області. Посмертно Герой нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеню.
Але на його батьківщині, у нашій Гребінківській громаді живе і вічно житиме пам’ять про Героя. Не так давно в гребінці відкрита Алея пам’яті, де є портрет і Дмитра Писаренка.
У Святому Письмі говориться, що найвищий вияв любові, коли людина здатна душу свою віддати за друзів своїх. Прикладом такої любові і був Діма Писаренко, який віддав своє життя за друзів, за рідних, за нас усіх. Така жертва не буває даремною і назавжди залишиться в пам’яті народу. Герої не вмирають!
