Під таким девізом відбулася перша зустріч в рамках нової рубрики в газеті та діяльності «Гребінчиної світлиці».
До відзначення Дня міста Гребінка залишилося не так багато часу. Але у стінах Гребінківського краєзнавчого музею відбулася особлива, тепла і щира зустріч, яка стала першою в рамках нової рубрики, започаткованої спільно з редакцією місцевої газети «Гребінчин край» — “Гребінка — місто поета, місто привітних і добрих людей”. Ця ініціатива має на меті розповідати історії людей, що своєю долею і серцем пов’язані з нашим містом, особливо тих, хто знайшов тут прихисток у важкі часи.
«Євген Гребінка був знаним добродієм, одним із ініціаторів викупу Тараса Шевченка із кріпацтва, тож і ми нащадки славного земляка повинні бути добрими і милосердним. Особливо в такий непростий час, коли до нашого міста приїхало багато людей, рятуючись від воєнних дій» – сказала директорка Гребінківського краєзнавчого музею Людмила Безвиненко.
Людмила Андріївна розповіла різні історії, коли прості гребінківці надавали допомогу вимушеним переселенцям. Запрошені гості – Тетяна Науменко, начальник відділу соціального захисту Гребінківської міської ради та представники Гребінківського територіального центру: заступниця директора Ольга Колотюк та завідувачка відділення денного перебування Олена Карабут. Вони розповіли про соціальну підтримку населення, надання матеріальних допомог у нашій громаді та можливості отримання послуг у терцентрі.
«Міський голова Віталій Колісніченко постійно, на всіх нарадах наголошує, що ми повинні максимально підтримувати наших мешканців, – сказала зокрема Тетяна Науменко, – і охопити всі версти населення, і не тільки шляхом надання матеріальної допомоги, а й порадою, консультацією чи навіть просто вислухати людину та надати психологічну підтримку».
Голова ради ветеранів громади Валентин Неруш розповів про діяльність ветеранської організації у нашій громаді. Староста Овсюківського старостинського округу Сергій Марченко організовува збір допомоги для цієї родини в селах старостату.
І багато – багато простих гребінківців кожного дня роблять добрі справи, донатять, надають посильну допомогу усім, хто потребує.
Героями першої зустрічі стала родина переселенців із прифронтової Костянтинівки. Марія Іванівна Світлична приїхала до Гребінки в перші дні повномасштабного вторгнення. Її шлях був важким — лише невеличка сумка, документи і віра в добро. Тут, у Гребінці, її тепло прийняли — волонтери з міського будинку культури та співробітники краєзнавчого музею допомогли їй продуктами, одягом, підтримкою.
У той час її донька Тамара Федорівна з онуками — Ариною та Тимуром — залишалася в Костянтинівці, під постійними обстрілами. Онлайн-навчання, холодні підвали і страх стали буденністю для цієї родини. Марія Іванівна щодня молилася і переживала за своїх рідних. Родина залишалася в місті доти, доки це дозволяла безпекова ситуація. Нарешті, завдяки героїчним зусиллям волонтерів “Білі Ангели”, дітей з бабусею вивезли броньованим авто. Спочатку — до Києва, а згодом родина об’єдналася, приїхали до бабусі в Гребінку.
Тут вони знайшли підтримку. Звернулися до міської ради, до музею. Дітей оформили на навчання до Опорного закладу Гребінківська ЗОШ І-ІІІ ст. №4. Особисто опікувалися долею дітей директорка школи Лариса Кохно, заступниця директорки Тетяна Фаєнко, класні керівники Оксана Терещенко та Анна Яременко. Спільними зусиллями педагогів, громади та волонтерів вдалося створити безпечне і турботливе середовище для родини. Гребінківці приносили продукти харчування, одяг та інше необхідне.
Результатом цієї підтримки стало здійснення мрії Аріни — вона вступила до Лубенського медичного фахового коледжу і вже впевнено крокує до омріяної професії. Життя родини, яке ще зовсім недавно було затьмарене війною, поступово налагоджується.
Ця історія — приклад сили людського духу, єдності громади та щирості, з якою Гребінка приймає нових мешканців. Адже справді — Гребінка є містом поета, але передусім — містом добрих і чуйних людей.
