Уже багато років 26 квітня до пам’ятного знака «Тим, хто врятував світ» у Гребінці приходять ліквідатори та усі, хто постраждав від найбільшої техногенної катастрофи на планеті – аварії на Чорнобильській АЕС. Цей рік не став виключенням. На превеликий жаль, кожного року все менше і менше залишається серед живих наших земляків, які захищали світ від атомного лиха у далекому 1986 році. Та все ж, переборюючи біль від хронічних хвороб, які здобули через атомне забруднення, ліквідатори невеликим, але дружнім колективом прийшли, щоб вклонитися пам’яті померлих та подякувати живим за їхній подвиг та порятунок людства. Завітав на цей сумний урочистий захід і Руслан Богдан, народний депутат VI, VII VIII скликань, депутат Полтавської обласної ради, громадський діяч, який допоміг у свій час побудувати пам’ятник, присвячений гребінківським ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС.
«Цей день 26 квітня 1986 року став раною в історії держави, яка не заживає, — зокрема сказав Руслан Богдан, звертаючись до ліквідаторів, – Минуло 39 років, а й досі людство відчуває і вивчає згубні наслідки тієї катастрофи століття.
А ще – увесь світ захоплюється мужністю ліквідаторів аварії, які фактично з голими руками протистояли техногенній катастрофі. Для того, щоб гідно відзначити той подвиг, найвищих нагород буде замало…
Двадцять років тому виникла ідея спорудження пам’ятника героям-чорнобильцям у найближчому до Київщини районі – Гребінківському. Вважав за честь взятися за реалізацію цього проєкта. Відкриття пам’ятника у 2007-ому році стало урочистою і хвилюючою подією.
Напис, який викарбуваний на граніті, гласить: «Тим, хто врятував світ»…
Щороку 26 квітня, за найменшої можливості, я обов’язково буваю в Гребінці. Щоб тут, біля пам’ятника, відзначити цей скорботний для України день і віддати шану подвигу тих, хто 39 років тому врятував світ, щоб зустрітись з представниками Громадської організації «Інвалідів та ветеранів «Союз чорнобильців Гребінківщини», які стали для мене побратимами.
На жаль, декого з тих, з чим починали добру справу на початку 2000-их, уже немає серед нас…. Вклоняюсь сьогодні їхній світлій пам’яті….
Це мужні, чесні й принципові люди, справжні ГЕРОЇ України, справжні господарі врятованої ними землі! Їхній приклад особливо цінний зараз, коли Україна знову мужньо бореться з ворогом. Знаю, що немало тих, хто пережив Чорнобиль, у лютому 2022 року взяли зброю, щоб захищати свою землю в загонах ТРО, багато з них стали волонтерами. Кожна доля героя-ліквідатора, – це підтвердження стійкості і незламності нашої України і кожного українця. Кожне імʼя, —викарбуване у памʼяті назавжди.
Слава кожному і кожній, хто боронив світ у 1986 році чи боронить Україну зараз. Слава Україні!»
… Невпинно йдуть роки, ми усі думали, що вже пережили найбільше лихо та лихі сусіди принесли на нашу землю велику біду – у 2014 році вкотре в історії розпочали знищувати нашу націю. Але ми не здаємося, ми живемо, працюємо, пам’ятаємо і віримо, що настане день, коли затихнуть вибухи й сирени, Україна відбудує міста і села, додому повернуться усі, хто вимушений був рятуватися від війни і виїхав. Ми будемо й далі берегти пам’ять про вагомі події, в тому числі і про подвиг героїв – ліквідаторів, і буде продовження спорудження меморіального комплексу героям – чорнобильцям і відкриє двері споруджена капличка біля пам’ятника у Гребінці і всі бажаючі зможуть прийти і помолитися за здоров’я чи упокій тих, хто врятував світ від атомного лиха!
