ВИЙШЛА ДРУКОМ КНИГА
Любов Пономаренко ДУША НА ГІЛОЧЦІ ЛІЩИНИ: Вибрані твори.
Львів: ЛА “Піраміда”, 2024. 328 с.
Хто має бажання придбати, можна звернутися до п. Василя Ґабора (e-mail: vsgabor@gmail.com). Вартість видання – 480 грн.
До вибраних творів самобутньої української письменниці Любові Пономаренко “Душа на гілочці ліщини” ввійшли її нові й найкращі новели та рання містична повість “На срібному човні”. Відкриває книгу ґрунтовне дослідження літературознавиці Наталії Філоненко, яка вважає, що надзвичайна ощадливість письменниці у висловленні зробила з неї неперевершену майстриню словесної деталі, що нагадує точність мазка художника; що проблематика епіки її текстів наскрізно екзистенційна, а її химерна проза близька до творів Ґабрієля Ґарсії Маркеса. Любов Пономаренко цікавить тотальна самотність людини, тож у багатьох творах авторка робить акцент на зображенні внутрішнього світу своїх героїв та найменших порухів їхньої душі.
* * *
Саме таку назву має нова книга нашої талановитої землячки – відомої письменниці Любові Пономаренко. Тож сьогодні спілкуємося із письменницею. Щоб дізнатися деталі.
–Шановна Любове Петрівно, вітаємо Вас із виходом нової книги, розкажіть, будь ласка, як у такий надзвичайно складний час вдалося реалізувати цю творчу ідею?
— Такої дивної книги в мене за все життя ще не було. В літературі я давно, член Спілки письменників з 1987 року. Мала до 2024 року сім авторських видань “Тільки світу”, “Дерево облич”, “Ніч у кав’ярні самотніх душ”, ” Помри зі мною”, “Портрет жінки у профіль з рушницею”, “Синє яблуко для Ілонки”, “Нехворощ”. Окремі твори відзначені престижними літературними преміями, зокрема, “Благовіст”, Олеся Гончара, Панаса Мирного, Михайла Коцюбинського. Перекладені японською, німецькою, сербською, іншими мовами. Всі книги зростали у свідомості роками, як цілісна структура. І от нарешті у цей тяжкий час склалося так, що у спілкуванні з професором інституту літератури Національної академії наук України Павлом Михедом несподівано виникла ця думка. Павло Володимирович, якого вважаю своїм учителем, підтримав її. Вдячна видавцеві зі Львова – письменникові Василю Габору, який ініціював справу. До речі,Василь Васильович уже видавав мої книги раніше, співпраця була плідна. Вдячна літературознавиці Наталії Філоненко, яка зробила глибокий аналіз моєї творчості. Уривок статті її вміщено на початку книги.
— Книга має назву: ” Душа на гілочці ліщини”, чому саме так Ви вирішили назвати збірку?
— Книга має назву ” Душа на гілочці ліщини”, це назва одного із оповідань. Головна героїня твору, дівчинка, душу якої світ так і не зрозумів. Серед нас є чимало особистостей, які проходять свій короткий земний шлях з ярликами недолугих, смішних,зайвих, не таких, обмежених. Ніхто не намагається в буденності розгледіти для себе їхні душі. Цей лейтмотив багатьох творів.
— Які саме твори увійшли до вибраного?
— Книга розпочинається оповіданням “Прелюдія для сопілки”. Їде собі люд в переповненій електричці, хтось підторговує, хтось голосно розмовляє. Ніхто не звертає увагу на хлопчика, який грає на сопілці. Ходить із вагона у вагон і відтворює мотив пісні “Цвіте терен”. І ось хлопчик сідає біля однієї з пасажирок і розповідає, що їде з Авдіївки, татко й мама лишилися під завалами. А вони з сестричкою добираються до бабусі. “А де ж твоя сестричка?” – “Вона їде зі мною” . І починає відкривати картату сумку… Оповідання “Ненароджені” і “Полон” теж про наше сьогодення. Криваве і жорстоке. До слова, писати про війну я почала від 2014 року. Деякі твори за цей час були надруковані в періодиці і набули резонансу. Нині вже в Україні написано тисячі книжок про війну, мине не одне десятиліття, доки і ці події, і книги будуть осмислені…
— Про кого ця книга ?
— Героями моїх оповідань і повістей стали земляки,люди, з якими пройдено поруч чималий шлях. Спочатку це були персонажі нарисів, замальовок, а потім – літературних творів. Читачі можуть впізнати вулиці міста, описані в книгах, будинки, кафе, околиці.
— Через повномасштабне вторгнення багато чого змінилося в суспільстві, творчим людям теж надзвичайно важко. Розкажіть трішки про себе, над чим зараз працюєте?
–Не просто говорити про плани, коли лунають вибухи, по кілька годин тривають тривоги. Проте, я тісно пов’язана з Україною,з Чернігівщиною, де народилася, з Гребінкою. Я вросла в цю землю. Тут , у місті,проведено більшу частину життя. Тут з’явилися кращі твори, більшість книжок. Хочу жити в мирному, затишному місті, хочу, щоб тут жили мої діти й онуки.
