Державна нагорода загиблому воїну Миколі Харченку з Мар’янівки присвоєна за особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку.
Його життя було коротким, але героїчним. Народився Микола Харченко 16 грудня 1981 року в с.Мар’янівка. У 1996 році після закінчення дев’ятирічки вступив до Кременчуцького педагогічного училища, яке закінчив в 2000 році за спеціальністю учитель початкових класів та інформатики.
Після закінчення навчання працював вчителем у Київській школі ім. Максима Рильського. Проходив строкову службу у лавах Збройних Сил України на станції Лозова у Харківській області.
Після закінчення служби працював в охороні Київського метрополітену, у Дарницькому відділі поліції, потім працював будівельником у м.Київ.
З початком повномасштабної війни вступив добровольцем у територіальну оборону м.Полтава, воював під Бахмутом, отримав поранення, але став у стрій.
Микола Харченко був кулеметником 1-го відділення 2-го взводу оперативного призначення 2-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 4-го батальйону оперативного призначення, мав звання старший солдат. Захисник мужньо виконував свій військовий обов’язок та загинув поблизу населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області.
Орден отримувала дружина Героя.
“Світла пам’ять і низький уклін загиблому захиснику, – зокрема сказав міський голова Віталій Колісніченко, вручаючи нагороду – Ми у неоплатному боргу перед пам’яттю кожного захисника, який заплатив своїм життям за мир і спокій. Завдяки таким Героям – сміливим, відважним і нескореним наша Україна була, є та завжди буде”.
