До Дня пасічника України
Наша країна одна із провідних європейських країн з виробництва меду. Лише війна та карантини зламали сталий порядок експорту солодкого подукту за кордон. Але давня професія пасічника не втрачає своєї актуальності і сьогодні, під час військового стану, а продукти бджільництва застосовують не лише в харчовій промисловості. Корисний, смачний та екологічно чистий продукт – мед, що разом із прополісом входить до складу безлічі ліків, застосовують і в народній медицині.
Бджільництво – це, перш за все, – покликання, вважає пасічник Володимир Анатолійович Баранівський. Утримує батьківську пасіку він з 2005 року. З дитинства Володя мав справу з бджолами. На родинному подвір’ї у Мар’янівці стояли вулики. Батько, Анатолій Петрович, мав пасіку з семи бджолиних сімей. Син і донька допомагали йому качати мед. “Ось тільки до всіх процесів бджільництва ми не долучалися”, – розповідає Володимир Анатолійович. І жалкує, що не розпитував батька про всі тонкощі. А вже коли тата не стало, довелося продовжувати його справу, самотужки вивчати всі процеси медозбору. І так Володимира захопило те пізнання нового, що він твердо вирішив, що хотів би цим займатися все життя. І на пенсії це стане улюбленою роботою, справою для душі. Та пасічник зауважує, що скільки б не було досвіду у бджоляра, він ніколи не зможе сказати, що знає про бджіл все.
Починав Володимир Анатолійович цю справу з семи бджолиних сімей батьківської пасіки, зараз у бджоляра вже 50 вуликів. Заохотив до пасічникування Володимир і своїх дівчат: дружину Лесю та донечок Вікторію та Дар’ю. Бджоляр розповідає, що із дружиною та доньками працюють на пасіці ціле літо, адже у пасічників немає вихідних. Тим більше, що батьківська пасіка була стаціонарною, вулики завжди стояли на подвір’ї. А у Володимира пасіка кочова. Ще навесні він вивозить своїх бджіл на медозбір і запилення на розливи річки Удай, де щедро квітує акація. Акацієвий мед цілющий та поживний, користується великим попитом серед людей. Потім бджоляр перевозить вулики в урочище “Липова дача”, що на Чорнухинщині. Фіто-меди з акації і липи цінуються в усьому світі найбільше. А зараз у пасічників остання відкачка цьогорічного меду. Пасіка на колесах перевозиться на соняшникові поля. Квітує різнотрав’я і бджоли збирають нектар.
А справа пасічника – вести догляд за бджолами, примножуючи цим те багатство, яке вони дають. Володимир добре знає життя комах, спостерігає та оцінює стан кожної бджолиної сім’ї, створює нові сім’ї бджіл. Роботи у бджоляра завжди багато. Доводиться відкачувати та переробляти воскову сировину, ремонтувати вулики, виготовляти рамки для нових сот. А вже після літнього збору доведеться створювати кормові запаси та готувати пасіку до зими.
У роботі з бджолами Володимиру до тонкощів довелося вивчати біологію, життя цієї комахи і його сім’ї, хвороби і шкідників, прийоми захисту пасіки від них, питання розведення й утримання комах. Окрім знання біологічних особливостей бджіл, нюансів техніки бджільництва важливо знатися і на польових квітах, сортах меду, супутніх продуктах бджільництва і способах переробки воскової сировини. Заняття бджільництвом майже повністю змінює спосіб життя людини. Володимир Анатолійович навчився сам виготовляти вулики та рамки, дівчатка фарбують вулики. Щоб було чим перевозити пасіку, довелося придбати вантажного буса. Щоб полегшити роботу, пасічник вирішив механізувати всі процеси. Тепер і пасіка Володимира – на колесах, всі вулики стаціонарно знаходяться на платформі. Немає потреби щоразу виставляти вулики на новому місці медозбору.
“Пасіка прив’язує, – говорить Володимир. – Якщо полюбив цю справу – то це вже на все життя”.
Українські медовари до війни часто збиралися на ярмарки, фестивалі та конкурси. Володимир Анатолійович – активний учасник гільдії медоварів. На таких зібраннях пасічники не лише продають та купують, а й діляться досвідом, новими технологіями в розвитку медової справи. Завязуються партнерські та дружні стосунки. Так Володимир вирішив розвивату батьківську справу, почав вичати технологію виготовлення питних медів, медових бальзамів та медової горілки. Медові напої, навіть, у давнину становили окрему елітну групу п’янкого питва, споживання якого не шкодило а, навпаки, сприяло оздоровленню людей. Медівка – суто зброджений продукт, що по праву належить до найстаріших хмільних напоїв світу. Володимир навчився виготовляти медівку і цей товар зараз має попит серед його клієнтів. За 18 років кількість людей, які купують у пасічника продукцію, лише зростала. Щоб зацікавити своїх клієнтів новою продукцією, потрібно розвивати асортимент продуктів бджільництва з власної пасіки. Продукти бджільництва мають багато цілющих речовин, які благотворно впливають на організм людини. Тож пасічник розповідає ще про одну свою мрію. “Не усі шанувальники меду залишаються такими, коли вони бачать у власному холодильнику чи на столі банку з медом, що закристалізувався”, – говорить Володимир. Адже такий мед не зручно намазати на хліб, а можна додавати тільки у теплий чай.
Процес кристалізації меду сильно звужує сфери його комерційного застосування, тому в Європі користувачі все більше обирають збитий мед, або крем-мед. Він має пастоподібну консистенцію та текстуру, яка зручна для намазування та додавання до випічки, не змінює власних фізичних властивостей з часом. Цей продукт так само корисний, як і звичайний мед – рідкий чи твердий. Володимир Анатолійович задумав виготовляти такий мед самостійно. Крем-мед виготовити не стільки складно, скільки стомливо довго: його треба збивати міксером (звичайним чи промисловим) протягом десятків годин.
В результаті одержуваний продукт має білу кремоподібну консистенцію, він насичений повітрям (в результаті чого збільшується його об’єм). До того ж, він не кристалізується знову – що є величезною його перевагою.
При збиванні меду до нього не додаються ніякі добавки, щоб зберегти його вихідний смак та аромат. Однак в умовах домашнього виробництва можна його робити з різними добавками, що змінюють смак та дають додаткову користь – з горіхами чи маточним молочком.
Завдяки широкому вибору смаків, шанувальники меду зможуть знайти той, що задовольнить їх уподобання. Можна додавати корицю, цедру цитрусових, лимонну кислоту, шоколад, горіхи, ягоди…
“Натуральний крем- мед – це продукт, який вражає своєю якістю та смаковим багатством”- говорить пасічник Володимир. Тому він поставив для себе чергову задачу – придбати професійну креманку, яка спростить процес виготовлення крем-меду. “Потрібно торгувати не лише зібраним медом, а й переробляти його”, – вважає бджоляр.
…Соняшник у серпні вже відцвітає, літо наближається до свого кінця. Недарма День пасічника в Україні припадає на цей місяць. Час підсумовувати зроблене, та готуватися до зими.
Кількість і якість зібраного меду залежить від багатьох причин: від різноманітності медоносів, погоди, температури, вологості повітря і грунту. Іноді взяток триває більше двох місяців, а іноді один – два тижні. Дуже хороший взяток буває в теплі дні і ночі з рідкісними грозовими дощами. В цей час рослини рясно виділяють нектар. І навпаки, холодні ночі, сильні сухі вітри, як зараз, перешкоджають виділенню нектару. З настанням осінніх холодів зменшується кількість медоносів і бджоли майже не вилітають з вулика.
“Тому, – розповідає Володимир, – в серпні наша пасіка повертається на батьківське подвір’я в Мар’янівці”. А родинна справа продовжується…
