Страшні звістки про втрату бійців продовжують надходити в нашу громаду…
20 січня під час виконання бойового завдання із захисту недоторканості та територіальної цілісності України в районі населеного пункту Звірове, Покровського району, Донецької області загинув молодший сержант, командир інженерно-саперного відділення 2 інженерно-саперного взводу 2 механізованого батальйону Тіль Руслан Юрійович.
Небесне військо поповнилося світлою душею ще одного захисника. Так рано обірвалося молоде життя… Скільки доброго та світлого могло бути в нього попереду.
Народився Руслан Юрійович 24 березня 1987 року у м.Гребінка. Закінчивши Гребінківську гімназію з відзнакою, вступив до Кременчуцького політехнічного інституту на факультет «Біомедична інженерія».
Свій трудовий шлях розпочав у 2007, працював охоронником у Гребінківській райдержадміністрації. У 2012 році закінчив Полтавське вище професійно–технічне училище імені А.О. Чепіги та здобув професію кухаря.
Близько року працював у ТОВ ФОЗЗІ – ФУД м. Київ на посаді касира торгівельного залу. З листопада 2018 року по січень 2023 року працював кухарем на філії АТ «Державна продовольчо–зернова корпорація України» «Гребінківський елеватор».
У січні 2023 року став на захист нашої держави.
Молодший сержант, командир інженерно-саперного відділення 2 інженерно-саперного взводу 2 механізованого батальйону загинув 20 січня 2025 року під час виконання бойового завдання із захисту недоторканості та територіальної цілісності України в районі населеного пункту Звірове Покровського району Донецької області. Його відданість Батьківщині, мужність і сміливість назавжди залишаться прикладом для кожного з нас. Втрата воїна є великою непоправною трагедією для згорьованої матері, яка втратила єдиного сина…
Під час траурного мітингу зі словами щирих співчуттів звернулися міський голова Віталій Колісніченко, вчителька початкових класів Гребінківської гімназії Лариса Богомаз, заступник директора філії «Гребінківський елеватор» Віталій Щегельський, старший офіцер 5-го відділу Лубенського РТЦК СП Сергій Куліков. Багато хороших і теплих слів було сказано про Руслана, багато хороших спогадів збережуть рідні, друзі, колеги та побратими про захисника.
Усі присутні разом із настоятелем Свято-Миколаївського храму отцем Миколою помолилися за упокій душі Героя.
Всією громадою висловлюємо щирі співчуття матері Захисника, який поклав своє життя, захищаючи нашу Вітчизну.
Наш Герой пожертвував своїм життям заради своєї країни та українського народу, щоб забезпечити майбутнє наших дітей та можливість жити у мирній вільній державі. Він мріяв про мир в Україні, мріяв повернутися до себе додому і жити звичним життям. Але не судилося… Руслан Тіль героїчно загинув у бою, як справжній патріот, воїн, як вірний син свого народу!
Вічна пам’ять Герою за його подвиг перед Україною!
