Багато звичайних хлопчиків з юного віку мріють бути Чемпіонами, перемагати і досягати успіхів в усьому. У когось ці мрії залишаються мріями, навіть, у дорослому віці. А хтось, крок за кроком, поступово досягає поставленої мети. Щоденною наполегливою працею, тренуваннями змінює себе і займає ту омріяну сходинку на п’єдесталі Чемпіонів. Стає справжнім чоловіком, не зважаючи на юний вік.
З дитинства Бог нагороджує маля талантами. Завдання дорослих – розгледіти ті таланти та розвинути їх. Ці задачі під силу батькам та вчителям.
У родині Бугар з Гребінки зростає син Станіслав. Коли ще хлопець навчався в третьому класі Гребінківської гімназії, до школи завітав тренер з Пирятина. О.В.Ковтун відбирав хлопчиків для занять у спортивній секції кіокушинкай – карате. Стас зацікавився та почав відвідувати тренування у Гребінківській ДЮСШа. Батьки, Сергій Іванович та Юлія Вікторівна, підтримали захоплення сина. Кожен хлопчик повинен вміти постояти за себе, захистити друзів та рідних. Батьки побачили, як серйозно син почав ставитися до занять спортом. Змагання з однолітками продемонстрували здібності Стаса до цього виду єдиноборств. Кіокушинкай вважається одним з найскладніших стилів карате.
Батьки хлопчика почули про талановитого педагога з кіокушинкай-карате, що тренує хлопців. Вони поїхали до тренера-викладача Лохвицької комплексної ДЮСШа, заслуженого тренера України, Заслуженого працівника фізичної культури та спорту України, головного тренера збірної України з кіокушинкай-карате Володимира Семеновича Прядки (на фото). Викладач запросив Станіслава на тренування. І хлопець вже не зміг відмовитися від тих тренувань. Велика матеріальна складова продовження занять для сина батьків не налякала. Вони відчули повагу до тренера від Бога та бажання сина вдосконалювати свої спортивні здібності. Так з 2018 року Сергій Іванович разом з дружиною возять сина на тренування до Лохвиці чотири рази на тиждень. Навіть, у неділю є тренування. З Гребінки до Лохвиці – 90 км. Син і вдома тренується самостійно, для цього є інвентар та тренажери. Батьки всі свої інтереси відхилили на користь синового зростання у спорті. Тим більше, що це не лише тренування, а ціла школа життя для юних хлопчиків. На початку і наприкінці заняття виконуються ритуальні поклони, що виражають повагу до вчителя, учнів, тренувального залу і символів кіокушинкай. І ця повага не лише в поклонах, так спортсмени і виховуються. Тренер забороняє своїм вихованцям курити та вживати алкоголь, пропагує здорове харчування та режим дня.
Сергій Іванович розповідає, як змінився син. Він починав тренування, коли йому будо 7 років. Зараз Станіславу Бугару – 12. За цей час хлопець навчився правильно організовувати свій день, став самостійним. Тренування займають багато часу – дві години тренувань та три години на дорогу. Тож шкільні уроки та домашні завдання він завжди виконує вчасно, не відкладає на потім. Може сам і їсти приготувати, якщо батьків немає вдома. Та найбільше Стаса надихають перемоги. Вони, як результат наполегливої праці та щоденних тренувань.
На змагання сина приїздить вся родина. Батьки не пропустили жодного бою сина в Чемпіонаті України з кіокушинкай-карате. А за чотири роки ті змагання відбувалися в Києві,Львові, Луцьку, Полтаві. Стиль кіокушинкай був створений на противагу безконтактним школам,це надзвичайно видовищний вид спорту. Спортивні поєдинки дітей проводяться у повний контакт у захисному спорядженні. Юні каратисти вдягають шоломи та рукавички для пом’якшення удару. Обмеження в боях – заборона ударів руками в голову.
На змаганнях беруть участь різні вікові групи. Діти, не зважаючи на вік, проводять цілком контактні бої, насичені різноманітними ударами ногами, колінами, локтями та потужними ударами руками. На таких змаганнях завжди людно, незмінно бої привертають увагу великого числа глядачів. Станіслав Бугар у тих боях завжди виборює перемогу. Як Чемпіон України наш гребінківець брав участь у Чемпіонатах Європи. У Міжнародному кубку з кіокушинкай-карате в Румунії, що проходив у м.Сібіу, Станіслав виборов І місце у своїй віковій групі, також став Чемпіоном і у міжнародних змаганнях у Ризі(Латвія). Карантин та війна в Україні змінила нормальне життя спортсменів, змагання проводяться рідко. Але тренування продовжують проводитися. Були заняття і он-лайн, і самостійно, і в спортивному залі.
У вересні Станіслав Бугар взяв участь у відкритому благодійному чемпіонаті міста “Честь і слава незламним!” з кіокушинкай – карате, що відбувся в Луцьку.
У змаганнях взяли участь понад 130 каратистів. Чемпіонат проводився як благодійний захід для збору коштів на закупівлю автомобіля для військових.
Підтримували спортсменів їхні батьки та рідні. Сергій Іванович та Юлія Вікторівна теж вболівали за сина. Змагальний дух та хвилююча атмосфера панували у спортивному залі. Адже вперше з початку повномасштабної війни діти мали змогу позмагатися за звання кращих каратистів у цьому стилі.
На татамі спортсмени з Лохвиці показали усі свої навички та вміння, отримані під час наполегливих та постійних тренувань. Їх вихованці клубу відвідували попри складний та нелегкий час. Адже вдосконалювати свої фізичні та моральні якості спортсменам, які займаються кіокушинкай карате, потрібно безперервно.
За свої спортивні досягнення учасники змагань отримали медалі та кубки, а ще натхнення здобувати нові перемоги. Станіслав Бугар повернувся додому з перемогою, виборовши І місце у своїй віковій групі. Вітаємо нашого Чемпіона з перемогами!
