Сьогодні, 27 червня Гребінківська громада провела в останню дорогу свого земляка -Сергія Миколайовича Ставицького. Останні роки він мешкав з родиною у сусідніх Лазірках, Новооржицької селищної громади, хоча народився у с.Павлівщина Олександрівського старостинського округу. Так дві йому рідні громади – Гребінківська та Оржицька, і проводжали Героя. Спочатку прощалися з Сергієм Ставицьким у селі Лазірки біля будинку, де він жив з дружиною та донечкою. Чин відспівування загиблого воїна провели священники православної церкви України.
Траурний мітинг та поховання відбулися у Гребінківській громаді, на кладовищі в с. Павлівщина, Олександрівського старос-тату. Живим коридором вишикувалися люди, щоб провести Героя. Рідні, друзі, односельці прийшли попрощатися з мужнім солдатом, який віддав своє життя за Україну. Перед присутніми виступив міський голова В.І.Колісніченко. Віталій Іванович назвав по-іменно всіх наших земляків-героїв, що загинули, захищаючи нашу країну. Присутні вшанували їх Хвилиною Мовчання.
Теплими спогадами про Сергія Ставицького поділилися колишній директор Олександрівської школи, де він навчався; командир артилерійської бригади, де служив воїн. Про військовий шлях Героя розповів І.Білоцерківець, представник п’ятого відділу Лубенського РТЦК та СП. Співчуття рідним Героя висловив староста Олександрівського старостату С.Плахтир. На сільському кладовищі чин відспівування загиблого воїна провели священники ПЦУ.
Ще 24 лютого цього року Сергій Миколайович Ставицький загинув під містом Сіверськ Донецької області при виконанні бойового завдання.
Народився Сергій Ставицький 23 грудня 1991 року в с. Павлівщина Гребінківського району Полтавської області. Після закінчення Олександрівської школи вступив до Київського радіомеханічного коледжу, де здобув робітничу професію. Був здібним та старанним студентом, приймав активну участь у громадському та спортивному житті коледжу.
З 2013 по 2015 рік проходив строкову військову службу у Збройних Силах України на посаді водія відділення зберігання та транспортування технічної батареї, мав військове звання солдат. Під час проходження служби вміло використовував свої професійні знання та вміння. Сила волі, здорова ініціатива, відповідальність Сергія дозволяли якісно виконувати всі поставлені завдання, вміло діяти в складних обставинах.
З 2015 по 2018 рік працював на посаді апаратника оброблення зерна та слюсаря-ремонтника ТОВ “Кононівський елеватор”. За період роботи на підприємстві зарекомендував себе позитивно, був спокійним та врівноваженим, якісно і своєчасно виконував поставлені завдання. Ділові якості проявляв на найвищому рівні, постійно прагнув до самовдосконалення, користувався повагою та авторитетом в колективі.
З початком повномасштабного вторгнення рф у березні 2022 року був мобілізований до 26 Бердичівської артилерійської бригади. Мужньо боровся з ворогом, до кінця був відданий Військовій присязі та українському народу.
Без батька залишилася семирічна донечка, без надійного чоловічого плеча – дружина Ірина.
Україна та наша громада втратила ще одного надійного сина, відважного патріота, мужнього воїна. Тепер Сергій буде охороняти нас з небес, ставши у стрій Небесних воїнів світла! Слава Герою, вічна пам’ять і Царство Небесне!
