В боротьбі за незалежність України, вірний військовій присязі, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, 03 липня 2025 року поблизу населеного пункту Рідкодуб Краматорського р-ну Донецької області загинув наш мужній Герой-Захисник, житель с.Тарасівка
Волик Ігор Валерійович.
Народився Ігор Волик 25 липня 1989 року в селі Тарасівка Гребінківського району Полтавської області. Проживав у рідному селі. У 2006 році закінчив Тарасівську ЗОШ І-ІlІ ступенів та вступив до Прилуцького гуманітарно-педагогічного фахового коледжу ім. Івана Франка, де отримав диплом та спеціальність «секретар керівника».
Крім того самотужки опанував професію маляра – штукатура та займався ремонтами. Працював у м. Києві на будівництві. Був трудолюбивим, життєрадісним, люблячим сином та братом.
Ігор не був байдужим до подій, які відбувалися в Україні. Тому, не вагаючись, став на захист Батьківщини. Солдат Ігор Волик знаходився у складі військової частини, яка нищила окупантів на Донеччині та служив водієм-електриком відділення бойових модулів взводу вогневої підтримки 1 механізованої роти 2 механізованого батальйону. Завжди був готовий допомогти і підтримати своїх товаришів по службі.
З 3 липня 2025 року Ігор Волик вважався зниклим безвісті, та, як підтвердилось, в цей день він прийняв свій останній бій…
Волик Ігор Валерійович загинув від рук російських окупантів, захищаючи свободу та Незалежність України. Його смерть стала великою втратою для рідних, друзів та всієї України.
Залишилась осиротіла, згорьована сім’я: батько, мама, брат та сестра.
Траурний мітинг прощання із загиблим земляком Ігорем Воликом відбувалася біля рідного двору Героя. Провести захисника у останню життєву дорогу прийшли рідні, друзі, земляки. Щирі співчуття родині висловили заступниця міського голови Леся Радченко, староста Тарасівського старостинського округу Сергій Дяченко, директорка Тарасівської гімназії Наталія Бігун, представник Лубенського ТЦК СП. Усі присутні разом із настоятелем Свято – Миколаївського храму отцем Миколою помолилися за упокій Героя. Полинула молитва до неба, аби душа Героя знайшла спокій на небесах.
Висловлюємо співчуття родині та близьким Ігоря Волика та всім, хто його знав і поважав. Розділяємо з вами біль цієї непоправної втрати. Пам’ятатимемо його, як справжнього Героя, який віддав своє життя за свою країну. Хай його душа спочиває з миром. Слава Героям України!
