Зараз ми переживаємо не лише війну, а й велику хвилю патріотизму. Українцем бути – це велика честь. Ми підкреслюємо це мовою, вчинками і одягом. Молодь не цурається носити вишиті сорочки, українські традиційні прикраси та хустки. Але й вишивальниці змінили підхід до своєї роботи. Осучаснили старовинні схеми орнаментів та надписів.
Нову інтерпретацію вишитих сорочок та футболок, худі та сумочок пропонує гребінківка Олена Бровар (на фото). На її вишиванках багато надписів, що стали для нас девізами по життю, дороговказами: “Україна – понад усе!”, “Я – українка! Я цим пишаюся!”, “Ми – з України”. На виробах можна побачити вишитий український герб, тризуб, географічну карту України.
Олена розповідає, що має вдома вишивальну машину, про яку давно мріяла.
Сучасна техніка, керована власним процесором, значно розширює можливості вишивки, пересуванням голки управляє програма, змушуючи машинку працювати по заданому ескізу. А завдання, що потрібно вишити, дає комп’ютерна програма. “А ось, для того, щоб її опанувати, довелося витратити багато часу”- говорить Олена. Тепер майстриня створює і завантажує відповідний малюнок, здійснює налаштування і отримує дизайн надпису чи картинки у цифровій формі. А вже потім машина відтворює ексклюзивну картину на тканному полотні. Такий малюнок додає унікальності будь-якому одягу, досконально передає будь-яке зображення.
Та майстриня володіє і різними техніками ручної вишивки. У родині Олени всі жінки – вишивальниці. Вишиті рушники бабусі Марії бережуть у сім’ї, як оберіг. Мама, Надія Тихонівна – майстриня на всі руки. Вона завжди займалася рукоділлям: шила, в’язала, вишивала. А коли вже у мами погіршився зір, вона відклала свої вишивки. І Оленка поставила собі завдання – довишивати мамині роботи. Так і не помітила, як захопилася тим мистецтвом. Потім взялася за складніше – почала вишивати бісером. Ікону Божої Матері вишивала півроку. Вишила також і ікону Ісуса Христа та Миколи Чудотворця. Тепер вишиті Оленою ікони – оберіг родини.
За освітою Олена – юрист, навчалася на факультеті правознавства в Чернігівському інституті. З 17 років почала працювати в сфері соціального захисту, зараз Олена Бровар – головний спеціаліст Гребінківського відділу соцзахисту. Та в дитинстві мріяла стати швачкою та навчатися на факультеті “ландшафтний дизайн”. Тепер ті мрії здійснює у вільний від роботи час. Для ландшафтного дизайну слугує сад, город та квітник.
Працювати на швацькій машині навчила мама. А вже свої творчі експерименти Олена Бровар здійснює на вишивальній комп’ютеризованій машині. Вишивка була і залишається частиною національної культури України. А буває так, що на вишиванці – вся Україна…
Фото із сімейного архіву родини Бровар.
