Війна – це біль, що не має меж. Від її першого дня ми усвідомили: кожна доба може принести непоправну втрату. За кожним іменем загиблого стоїть історія обірваного життя, нездійснених мрій, батьківського болю і материнських сліз. Родини ніколи вже не зможуть обійняти своїх рідних…
Болючі й страшні звістки не перестають приходити в Гребінківську громаду. 19 лютого у бою за свободу та незалежність України загинув наш земляк, вірний син українського народу – Богдан Романович Ворожченко.
10 червня на фасаді Тарасівської гімназії урочисто відкрито меморіальну дошку для вшанування пам’яті колишнього учня, який ціною власного життя боронив Україну.
Богдан Ворожченко народився 11 лютого 1997 року в селі Оржиця. Перші роки шкільного життя провів у Гребінківській ЗОШ І-ІІІ ступенів №4. Після восьмого класу перейшов до Тарасівської школи, яку закінчив у 2014 році. Учителі та однокласники згадують його як добру, щиру й цілеспрямовану людину.
Після початку повномасштабної агресії Богдан не залишився осторонь – 24 червня 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України з міста Київ. Вірний військовій присязі, він проявив мужність та стійкість у найгарячіших точках фронту. 19 лютого 2025 року, під час бойових дій біля населеного пункту Федорівка Бахмутського району Донецької області, Богдан загинув смертю Героя.
Молоде життя, сповнене надій, обірвала війна… Ще б жити, мріяти, будувати родину, працювати задля розквіту держави. Та його останній подих був відданий за Батьківщину, за всіх нас.
Під час відкриття меморіальної дошки звучали слова скорботи й вдячності. Перед присутніми виступили голова Гребінківської міської ради Віталій Колісніченко, староста Тарасівського старостинського округу Сергій Дяченко та директорка Тарасівської гімназії Наталія Бігун. Присутні вшанували пам’ять Богдана Хвилиною Мовчання, поклали квіти.
Гребінківська громада схиляє голови перед мужністю та жертовністю нашого земляка. Його ім’я навіки вписане в історію боротьби за вільну Україну.
