Захищаючи рідну землю, 17 жовтня загинув наш земляк Олексій Віталійович Устинов.
Немає таких слів, які б зараз могли заспокоїти згорьовану родину загиблого. Приносимо щирі співчуття рідним, близьким, друзям, розділяємо ваш біль втрати. Низький уклін Герою!
Олексій народився в Гребінці 29 вересня 1985 року. До дев’ятого класу навчався в Гребінківській гімназії, потім ще два роки навчався у Гребінківській середній школі №1.Після закінчення школи навчався у Люботинському професійному ліцей залізничного транспорту, і здобув професію машиніст дрезини. У листопаді 2003 року був призваний на службу до лав Збройних Сил України. Вже там почав гартувати характер та здобував перші навички військової служби. Але ж чи думав тоді Олексій, що ще не раз йому доведеться брати до рук зброю, аби захищати Батьківщину від лютого загарбника…
Після служби в армії він влаштувався до Гребінківської дистанції колії, і до звільнення у 2018 році, працював монтером колії. Одружився. Та уже у 2015 році Олексія знову мобілізували до армії, захищати Східні рубежі нашої Батьківщини. Війна лишила у душі і в пам’яті чоловіка важкий слід. Більше року йому довелося брати участь у боях на Донбасі…
Після повернення з АТО, налагоджував звичне життя, працював, мріяв, що війна ось – ось закінчиться, і знову запанує мир у нашій державі. Та 24 лютого ці мрії мільйонів українців зруйнував ворожий віроломний напад рашистів. А вже 25 лютого Олексій був призваний до лав Збройних Сил України. Батьківщина знову покликала захисника взяти до рук зброю і боронити рідну землю від загарбників.
Усі ці тяжкі місяці війни ведуться запеклі і важкі бої. За кожен метр рідної землі ми платимо кров’ю і життями наших захисників та ні в чому не винних мирних жителів.
Олексій Віталійович Устинов загинув 17 жовтня у боях неподалік Костянтинівки, що на Донеччині. Вічний спокій його героїчній і сміливій душі, вічна шана і подяка від земляків, вічна і нетлінна пам’ять Герою…
