21 жовтня у Київському військовому госпіталі від тяжких поранень помер сержант ОВРАМЕНКО Євгеній Володимирович. Схиляємо голови у глибокій скорботі і сумуємо разом із рідними, друзями, бойовими побратимами, знайомими Героя. Євген до глибини душі був справжнім патріотом своєї Батьківщини, свого рідного краю, був надійним товаришем, вірним побратимом, хорошим сином, батьком та чоловіком, був щедрим на добро і ласку дідусем, був…
Його змучене від тяжких поранень тіло не витримало, а зболіла за майбутнім нашої України душа, яка не давала йому спокою, тепер стала ангелом – охоронцем для своєї родини, для усіх нас, щоб ми жили і боролися далі, щоб не здавалися, не зупинялися.
Народився Євгеній 6 вересня 1977 року. Йому назавжди буде 45 …
У 1994 році закінчив ЗОШ І-ІІІ ст.№ 4. Жив звичним життям, але війна сусідньої росії проти України перекреслила його долю назавжди. Тож і пішов до лав Збройних Сил України у 2015 році, щоб обороняти східні рубежі. Повернувшись у рідне місто, не став байдужим до долі держави. Був одним і найактивніших волонтерів у нашій громаді. Очолював спілку атовців Гребінківщини.
Був ініціатором встановлення пам’ятного знака нашим захисникам. Допомагав своїм побратимам, спілкувався із захисниками – земляками на фронті, мав активну громадянську позицію. Після повномасштабного вторгнення пішов воювати, і став у стрій разом з такими ж небайдужими до долі України Героями. Воював на Донеччині, де всі ці місяці ведуться чи не найтяжчі бої. Наприкінці вересня родина отримала важку звістку, що їхній чоловік і тато тяжко поранений. Більше тридцяти днів лікарі Дніпровського та Києвського шпиталів боролися за його життя, більше тридцяти операцій було зроблено… Але 21 жовтня серце Євгенія зупинилося. Смертельні рани більше не болітимуть, а душа знайде свій спочинок у небесах…
Його життя ніколи не було легким, та він і сам не шукав у житті легкої дороги. Був справжнім борцем та воїном. Євгеній був справжнім патріотом, відважним захисником нашої Батьківщини, вірним другом, щирим та завжди привітним.
Осиротіла вся їхня родина, важко пережити втрату найріднішої людини. Сиротою залишився син Максим та донька Тетяна…
Сьогодні відбувся траурний мітинг прощання з нашим земляком Євгенієм Овраменко.
До рідних та усіх, хто цього дня прийшов попрощатися з Євгеном Овраменком та провести його в останню путь звернулися міський голова В.І.Колісніченко, начальник 5-го відділу Лубенського районного ТЦК та СП А.І.Колесник, директор Опорного закладу Гребінківська ЗОШ І-ІІІ ст..№4 Л.С.Кохно.
Поминальну службу за упокій Героя провели священнослужителі Православної Церкви України. Усі присутні вшанували пам’ять усіх наших земляків, котрі загинули у війні проти загарбників, Хвилиною Мовчання.
Вся Гребінківська громада висловлює щире співчуття родині загиблого Героя. Один за одним ми втрачаємо найкращих. Зі сльзами на очах та молитвою у душі, стоячи на колінах, ми провели сьогодні у останню путь нашого славного земляка, Героя Євгенія Володимировича Овраменка. Вічна йому слава і шана поміж земляків на багато майбутніх поколінь.
