Створити на землі свій власний райський куточок, у якому затишно і спокійно, який дає натхнення і допомагає відновити життєві сили, мрія кожного, хто любить природу і квіти. Людмила Миколаївна Куцевол закохана у квіти вже давно. Пригадує як у дитинстві бабуся Фрося, теплі спогади про яку і досі зігрівають душу Людмили Миколаївни, висаджувала різноманітні, нехай і прості, але такі яскраві і запашні квіти.
Бабуся Фрося була доброю і трудолюбивою жінкою, розповідала багато цікавих історій про їхню родину, про рослини. Навчила Людмилу Миколаївну доглядати за квітами, та й перші життєві уроки по господарюванню онучка отримала саме від бабусі. Тож і не дивно, Людмила Миколаївна теж любить рослини, знає про них багато і вони відповідають їй взаємністю. І хоча мешкають вони у квартирі, але неподалік є ділянка з будинком та красивим садом, який створила Людмила Миколаївна разом з рідними. Підтримує її захоплення і чоловік Валерій Васильович. Вони разом із сином Захаром збудували у дворі красиву і зручну гойдалку, яка стала справжньою прикрасою саду. Захар разом зі своєю родиною теж любить тут гостювати. Донька Юлія теж з радістю гостює у батьків, полюбляє затишний двір у квітах. Через таке мамине захоплення, всі завжди знають, що їй подарувати на свято. Мама найбільше зрадіє красивій рослині, яка прикрасить якийсь куточок у їхньому саду.
Тут затишно і красиво з ранньої весни, коли з під снігу виринають першоцвіти і починають своїми яскравими барвами прикрашати землю, і до пізньої осені, коли на авансцену виходить королева осіннього саду – хризантема. А вже про літні барви та аромати у цьому саду годі й говорити! Кущів троянд просто не злічити! Людмила Миколаївна по-особливому ставиться до цієї квітки, хоча й не може з упевненістю сказати, що любить троянди найбільше. Мабуть, ні. Адже любить вона усі рослини. Природа створила кожну рослину, кожну квітку унікальною. У дворі мало споруд – лише найнеобхідніше, зате кожен клаптик землі засаджений рослинами. Їх так багато – красивих, незвичних, часом просто унікальних. Людмила Миколаївна знає про кожну рослину як вона росте, в яких умовах найкраще себе почуває.
У дворі є невеличке поле хризантем. Тут є різні сорти мультифлора, китайська, індійська. Усі бажаючі можуть придбати собі осінню красуню, щоб радувала у ці похмурі невеселі часи. Людмила Миколаївна розповість як доглядати за цими досить невибагливими квітами. Щоб вони кожного року радували пишним цвітінням, варто дотримуватися певних простих правил, і успіх гарантований навіть для новачків. Тим більше, що таку квітку можна саджати і в кашпо, а потім заносити у підвал до настання тепла.
Людмила Миколаївна займається розмноженням і інших рослин та квітів. Приміром, у неї можна придбати насіння дельфініумів різноманітних сортів. Дельфініум – це така висока і красива квітка, яка прикрасить кожне подвір’я, зробить сад структурованим, не одноманітним.
Колекція квітів і рослин поповнюється регулярно, адже посадити квітку, спостерігати за тим як вона росте, квітне – приносить справжнє задоволення квітникарям і взагалі творчим людям. Таким як Людмила Миколаївна Куцевол. Хоча багато гребінківців знають її як майстра по пошиттю одягу. З 1982 року вона працювала у тодішньому побут комбінаті. Це була велика творча майстерня. Там розташовувалися перукарні, фотосалон, а на другому поверсі – була майстерня по пошиттю одягу. Тоді було дуже популярно саме шити одяг. Лише так можна було вирізнятися серед інших. Адже у магазинах в той час вибір одягу, взуття був мінімальний і одноманітний. Тож хороші майстри дуже цінувалися. Згодом, коли настали часи зовсім погані, майстерня закрилася. Але майстри залишилися. У 1995 році Людмила Миколаївна стала працювати у так званій “орсовській” майстерні, була завідуючою майстерні по пошиттю одягу. Це захоплення теж стало справою її життя. Навіть зараз багато хто до неї звертається аби щось пошити, перешити, поремонтувати одяг. І Людмила Миколаївна залюбки шиє, перешиває. Хоча, мабуть, останнім часом все більше часу приділяє все ж саду, а у зимовий час – кімнатним квітам. Їх теж у господині багато різноманітних.
Адже квіти, як люди,щедрі на добро. Вони цвітуть, віддаючи людям ніжність, обігріваючи серця, як маленькі, теплі багаття. Спілкування з природою збагачує наш світ яскравими фарбами, приємними емоціями, заряджає енергією, дає наснагу жити і працювати.