Завжди захоплюють ті люди, які можуть змінити своє життя на краще силою духу, розуму і наполегливістю. Вони знають все про самовдосконалення і розвиток, адже ніколи не стоять на місці, пізнають світ і науки та діляться своїми знаннями з іншими. Саме про таку чудову жінку сьогодні наша розповідь. Це – заступниця директора з організаційно-методичної роботи Кулажинської ЗОШ І-ІІІ ст. Марина Василівна Нежива.
А ще вона прекрасна вчителька фізики, вихователька, найкраща мама і дружина, надійна подруга і успішна бджолярка. Такі різні грані її творчої натури ще доповнює любов до читання та вишивання.
Марина Василівна родом з Закарпаття. Вона з таким захопленням розповідає про свою малу батьківщину, яку обожнює. Щороку залюбки навідує маму Василину, яка й досі мешкає у батьківському домі. Мама та бабуся все життя вишивали рушники, ужиткові речі для дому. “Я змалечку знала, що кожна дівчинка повинна вміти вишивати. З покоління в покоління передавалися народні традиції. Це наш генетичний код. І як все вірно робили наші бабусі. Адже за вишивкою людина заспокоюється, врівноважуються всі думки…”, – розповідає Марина Василівна. Вона теж з дитинства почала вишивати. Як раділа дівчинка, коли всім сподобалися вишиті нею серветки, всі одного кольору та візерунку. Ця радість від вишитого виробу, від його енергетики не зникла і в дорослому віці. Марина після школи закінчила технікум, здобула професію бухгалтера – економіста.
Життя пов’язало жінку з Полтавщиною. У мальовничих Кулажинцях вона знайшла свою долю – чоловіка Володимира. У молодого подружжя народилося двоє синів – Богдан та Станіслав. Всю себе жінка присвячувала своїм чоловікам. Після декретів працювала в місцевому господарстві, в їдальні. Чоловік, Володимир Олексійович, працював водієм у кулажинській школі. Коли звільнилося місце, Марина Василівна теж прийшла працювати до місцевої школи педагогом – організатором. І учнівський, і вчительський колектив їй дуже сподобалися. А ще зі своєї шкільної юності вона залюбки вивчала фізику та математику. То ж вирішила удосконалити свої знання з точних наук та заочно вступила до Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. І вже п’ятнадцять років Марина Василівна викладає фізику у Кулажинській загальноосвітній школі. ЇЇ учні – переможці районного та обласного етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад. Цього року її учениця, восьмикласниця Анастасія Лях стала першою у районному етапі учнівських олімпіад з фізики та виборола третє місце у обласному етапі. “В кожній учениці, та в кожному учневі є щось хороше. Завдання педагогів – віднайти те хороше та розпалити вогонь”, – каже вчителька. Марина Василівна веде в школі організаційну та методичну роботу, адже працює завучем школи. “Трендом” школи вважає шкільні екскурсії. Кожного року адміністрація школи та батьківський комітет організовують поїздки в історичні місця, музеї та заповідники. Ці поїздки збагачують світогляд дітей, додають їм знань та незабутніх вражень.
Підтримкою та надійним тилом вважає Марина Василівна свою родину. Вона завжди пишалася своїми чоловіками. Сини закінчили кулажинську школу з золотими відзнаками. Старший Богдан – лікар-стоматолог. Та війна змінила плани сина, він пішов до війська. Зараз Богдан Володимирович – начальник медичної служби батальйону. Молодший Станіслав теж зробив свій вибір – пов’язав своє життя з військовою справою. Він – студент Національної академії Служби Безпеки України. Мама, як і всі жінки України, молиться за своїх синів та мріє про мир на нашій землі.
Коли випадає вільна хвилинка, Марина Василівна залюбки повертається до вишивки. ЇЇ роботи – окраса шкільних кабінетів. Жінка вишила карту України, картини, портрет Т.Г.Шевченка. Також є вишиті нею українські сорочки для синів.
Серед улюблених справ для душі у Марини Василівни – бджолярство. Наша місцевість має відповідні природно-кліматичні умови, достаток медоносів, тому бджільництво приносить і задоволення, і користь. “Чим більше буде бджіл – тим краща буде екологія на нашій території”, – вважає бджолярка. Та щоразу дивується організованим та роботящим бджолам. Багато читає книг про вирощування, годування та лікування бджіл, підручників на тему властивостей меду та технологій його виготовлення. Марина Василівна бджільництво прирівнює не до бізнесу, а до благодійної справи. Тому залюбки роздає мед своїм колегам, подругам, кумам. Адже її задоволення – займатися роботою, яку любиш.
