Цьогорічний День міста пройшов у час, коли наша країна у важких боях з ворогом відстоює свою незалежність. А тому не було таких гучних заходів, нагороджень активних громадян нашого міста, як це було в мирний час.
В Гребінчиній світлиці зібралися жителі нашого міста, які не байдужі до його благоустрою і життя громадян.
Серед них активні волонтери: Катерина Сотніченко, Віктор Солодовнік, Валентина Рябокінь, Ольга Снісар, сім’я внутрішньо переміщених осіб Бондаренко та інші.
Почесними гостями світлиці були: начальник відділу соціального захисту Гребінківської міської ради, волонтерка, депутатка Лубенської районної ради Тетяна Науменко, ветеран освітянської ниви – Сергій Карпович.
Ці люди можуть бути прикладом для жителів нашого міста.
На зустрічі прозвучав гімн міста “Квітуй, моя Гребінко!”. Цю пісню вперше на відзначення 100-річчя міста, на стадіоні виконував 29 років тому, директор Будинку школяра, Сергій Карпович.
Вона стала переможцем в конкурсі пісень про наше місто. А написав її нині покійний вчитель, поет Борис Сумцов, пісню знають і люблять жителі нашого міста.
Сергій Петрович поділився спогадами про те, як проходило святкування 100-річчя міста. Швидко пролетіло 29 років, але як і тоді, він був активним громадянином нашого міста, так і тепер.
Сергій Петрович уже на заслуженому відпочинку, але продовжує працювати охоронцем в лікарні первинної допомоги.
І як завжди – він ініціатор добрих справ. Цього року разом із групою таких же активних громадян, працівників Гребінківського Центру ПМСД він зайнявся благоустроєм скверу на території колишньої залізничної лікарні.
Ініціативну групу підтримав директор ПДМС, депутат міської ради Сергій Литвиненко.
Працівники установи: Олександр Кладій, Галина Павленко, Микола Терещенко активно долучилися до цієї доброї справи.
Все зроблене їх руками є підтвердженням того, які добрі, щирі є ці люди, справжні українські добродії.
Від імені громадян міста дякуємо їм за їх добрі справи.
Сергій Петрович поділився новими планами щодо продовження розпочатого. А жителям міста рекомендуємо відвідати сквер біля лікарні. І не лише подивитися, а проявити ініціативу і внести свій посильний вклад у благоустрій своєї вулиці чи прибудинкової території. Показувати пальцем і говорити про недоліки у роботі комунальних служб міста ми добре вміємо. А зробити щось корисне для самих же себе, своїх дітей бажаючих дуже мало.
Тож, як говориться у пісні про Гребінку : “Квітуй, моя Гребінко!” для того, щоб вона квітувала, потрібно, щоб кожен житель міста прикладав свої зусилля і можливості для цього.
