Побутовий сексизм не такий уже “безневинний” і “дрібний”, як це може здатися на перший погляд.
Він зустрічається повсюди, заполонив усі сфери життя і має чималий негативний вплив на тих, хто з ним регулярно стикається. Водночас він такий звичний, що часто залишається невидимим. І, на превеликий жаль, не зникне сам собою в результаті суто законодавчих змін. Його можливо викорінити системною освітньою і просвітницькою роботою, перший крок якої – підсвічування проблеми та її актуалізація.
Як зазначається на сайті Ради Європи https://human-rights-channel.coe.int/stop-sexism-uk.html, сексизм – це будь-який прояв поведінки (у вигляді дії, слова, зображення чи жесту), який ґрунтується на думці про те, що деякі люди, здебільшого жінки, є неповноцінними через свою стать.
Окремі факти сексизму можуть здаватися нешкідливими, але, як явище, вони утворюють атмосферу залякування, страху та невпевненості. Це призводить до толерування насильства, переважно щодо жінок і дівчат.80% жінок зазначали, що зіткнулися з такими явищами як “менсплейнінг” (зневажливе пояснення чоловіками будь-чого жінкам, що ґрунтується на уявленнях про жіночу некомпетентність) та “ментераптінг” (перебивання жінок чоловіками, обумовлене ґендерною зневагою на роботі) Від сексизму можуть страждати й чоловіки та хлопці, якщо вони не відповідають стереотипним ґендерним ролям.
…Уже кілька років поспіль Сергій втікає на свій день народження з дому, в прямому й переносному значенні. Заздалегідь планує собі подорож, а родичам повідомляє лише напередодні, щоб вони не вигадали якось іншого плану дій. Справа в тому, що під час кожного родинного застілля спілкування так чи інакше зосереджується на його особистому житті. В день народження особливо важко. Адже майже всі побажання завжди однакові – знайти свою “половину”, одружитися, подарувати онуків. Спочатку, коли Сергію було трохи більше двадцяти, він сприймав це легше. Але з кожним роком ці побажання перетворилися на предмет невинних насмішок, такий собі шантаж з боку найрідніших людей. Кілька разів він пробув зупинити потік доброзичливих тостів і побажань, та його ніхто не хотів слухати. Тож він обрав собі легший шлях-тепер у свій день народження він подорожує сам…
Але жінкам іще складніше. На сімейних зустрічах жінці нерідко доводиться чути, що вона нічого не досягла, бо заміж не вийшла і дітей не народила. І при цьому їй завжди бажають”справжнього жіночого щастя”. А те, що такого щастя не існує, що воно для кожної людини особливе, багато хто просто не хоче усвідомити.Це і є побутовий сексизм.
Нерідко він проявляється в ставленні жінок до інших жінок.Була свідком ситуації, коли саме керівниця підприємства докоряла підлеглій, що та часто відпрошується з роботи, щоб відвести дитину на заняття танцями чи у лікарню: “Ти або працюй, або звільняйся і виховуй дитину! Ми усі мали дітей, але якось обходилися…” При цьому підлегла часто залишалася після роботи, щоб виконати завдання, виходила у вихідні та працювала понаднормово. І лише коли вона все ж наважилася і запротестувала проти такого ставлення до себе, і колектив її підтримав, то керівниця стала менше дорікати.Ця ситуація – приклад внутрішньої мізогінії (несприйняття, упередження жінок щодо жінок), яка в основі своїй містить патріархальні гендерні стереотипи про ролі жінок у суспільстві.
Один із найпоширеніших прикладів сексизму – це нехтування фемінітивами. За замовчуванням ми вживаємо назви професій, посад, діяльності або дієслова в чоловічому роді щодо групи осіб навіть якщо в групі є жінки або вона складається лише із жінок Наприклад,фрази “Хто це зробив / сказав / створив?” уживають навіть тоді, коли в аудиторії / компанії / офісі переважають жінки або присутні лише жінки. Це вже не кажучи про маскулінітиви в оголошеннях про вакансії, в офіційній комунікації й документації.
Мовні висловлювання, певні фрази, грубі чи зневажливі вислови, що приписують відповідно до статі людини. Наприклад, звертання “прекрасна стать”, “берегиня”, які накладає на жінок певні вимоги та відповідальність. Засудження “недосконалої” зовнішності жінки (“як можна мати такий вигляд, вона ж жінка”) або емоційності чоловіка (“він так емоційно відреагував на цю подію”). Це може проявлятися також у висловлюваннях про інтелектуальний рівень, коли жінок апріорі вважають менш розумними.
Тобто це все фрази, висловлювання, дії, базовані на гендерних стереотипах, які завдають дискомфорту в побуті, а інколи, наростаючи, призводять до серйозніших наслідків, як-от формування уявлення про”чоловічі” та”жіночі” сфери діяльності, домашнє насильство та інші проблеми гендерної нерівності.
Нехтування фемінівами – словами на позначення посад, професій, статусів жінок у жіночому роді (директорка, волонтерка, майстриня, продавчиня, керівниця, заступниця, представниця, тощо) – це зневага жінок, невидимість їхньої ролі в суспільстві й історії загалом.Тому, звертаючись до змішаної аудиторії, варто використовувати одночасно жіночий і чоловічий роди. А якщо не знаєте, як правильно утворити фемінітив – зазирніть у словничок на сайті GenderГід (https://gendergid.org.ua/a/).
На сайті”Гендер в деталях”https://genderindetail.org.ua/розміщена стаття “Як реагувати на побутовий сексизм: психологічні поради”, де авторки Марина Діденко та Ірина Дєдушева розгорнуто і чітко розповідають, що таке побутовий сексимз і чому так важливо на нього реагувати.
Толерування проявів сексизму призводить до збільшення їх кількості. При цьому сексизм може впливати на емоційний стан, міжособистісні взаємини, особистісний розвиток. А кожна і кожен із нас потребує психологічно безпечного і сприятливого середовища.
Сексистські вчинки й висловлювання можуть негативно позначатися на самооцінці і самоповазі людини, особливо якщо вона є об’єктом сексизму. Якщо вас постійно називають “недотепою”, “дурепою”, “нюнею” або “емоційним, як баба”, це не сприяє вірі в себе і бажанню щось робити. Сексизм може викликати стрес, тривожність, інші психологічні проблеми в осіб, які з ним стикаються. Коли ти часто чуєш якісь фрази, у певний момент починаєш у них вірити.
Сексистські висловлювання можуть порушити взаємодію і спричинити конфлікти в міжособистісних стосунках. Хтось уважає певний вислів жартом, а іншу людини це образить і викличе негативні емоції. Так часто буває з анекдотами, базованими на гендерних стереотипах. Від негативного впливу сексизму можуть постраждати стосунки, зокрема, у випадках розподілу ролей і очікувань у сім’ї чи на робочому місці.
Сексизм закріплює гендерні стереотипи та перешкоджає встановленню рівності між чоловіками та жінками. Саме тому важливо протидіяти на найнижчому рівні: не толерувати сексистські коментарі щодо колег в офісі, скаржитися на сексистські дописи в соціальних мережах чи на рекламу, що об’єктивізує жінок, не сміятися з жартів про здібності чи зовнішність жінок тощо. Дуже важливо, що і як ми говоримо, оскільки це має вплив і безпосередньо на людину, і загалом формує певний рівень культури у суспільстві. Тож почнімо зміни із себе.
Світлана Педоряка,
створено за сприяння Волинського прес-клубу.
Використано ілюстрвції із ФБ сторінки “Феміністична ложа”.
