З часом бабусині речі стають трендовими, особливо, якщо це – народний український костюм. Жіночий традиційний одяг є невід’ємною частиною культури та історії України. Цей вид одягу відрізняється яскравими кольорами, вишуканою вишивкою та використанням натуральних матеріалів, що надає йому унікальності та вишуканості. Сьогодні український костюм став популярним в усьому світі, найбільше цінується старовинний одяг.
Любов Григорівна Московченко – директор Слободо-Петрівського сільського Будинку культури з дитинства цікавиться національним одягом українців. Вона зібрала бабусині вбрання у Степанівці, що на Черкащині, звідки сама родом. Також багато подарованих старовинних костюмів, рушників та вжиткових речей знаходиться у сільському клубі Слободо-Петрівки. Працівники культури облаштували таку музейну кімнату, де зберігаються горщики, прядки, вишиванки, посуд, жіноче та чоловіче традиційне вбрання. Колекцію жіночого старовинного одягу слободо-петрівці показують і на благодійних звітних концертах, що проводяться в Гребінківській громаді.
Бібліотекар Слободо-Петрівської сільської бібліотеки Ольга Володимирівна Зюзь розповідає про куточок народознавства у читальному залі. Старовинні вжиткові речі, як і книги, передають багато інформації про традиції українського народу. Одяг наших бабусь теж цікаво розглядати, він розповідає про кожну свою власницю. Український етнічний костюм складається з різних елементів, що можуть носитися окремо або поєднуватися між собою. Одним із головних елементів є сорочка, яка може мати різні варіації вишивки. Також до складу жіночого костюму можуть входити спідниці, сукні, корсетки, плахи, хустки та інші аксесуари.
Але найвідоміший вид національного костюму українки – вишиванка. Це традиційна сорочка з вишивкою, яка може бути виконана в різних техніках та кольорах. Вишиванки носили наші бабусі як на святкові заходи, так і в повсякденному житті. Вони виконані з традиційних матеріалів, таких як льон, бавовна або шовк, та доповнені вишуканою вишивкою та мереживом. У сільському клубі зберігається старовинна полтавська сорочка, вишита білим по білому. Такі сорочки традиційно вишивали у Решетилівці. Також є і корсетки, хустки, крайки. Цей жіночий одяг працівники Будинку культури та аматори сцени використовують на концертах, фестивалях та конкурсах.
Любов Григорівна розповідає, що при сільському закладі культури діють різні гуртки – театральний, танцювальний, вокальний. І часто для виступу колективу доводиться вдягатися у старовинний одяг наших бабусь і дідусів. Власними силами аматори сцени реставрують сорочки чи корсетки з бабусиної скрині і дають їм нове творче життя.
