Поняття «староста» та «старостинські округи» ввійшли в наше життя не так давно. Щоправда, наша історична пам’ять довго не сприймала ні цю назву, ні саму реформу. Лише з часом, зрозумівши, що цей процес уже незворотній, і, фактично, для мешканців села мало що змінюється, ми почали потихеньку звикати до цих нововведень.
У нашій громаді реформа місцевого самоврядування проведена ще у 2017 році. А кілька років потому, згідно закону,були утворені старостинські округи, а депутати міської ради своїм рішенням призначили старост, кандидатури яких запропонував міський голова. А вже минулого року, не зважаючи на військовий стан, обирали старост у два старостинські округи за новою процедурою. Та були такі громади, де на посаді старост залишилися працювати колишні голови сіл. Так відбулося і у Кулажинцях. Людмила Василівна Безугла очолювала Кулажинську сільську раду з 2015 року. А до цього успішно працювала на посаді секретаря ради.
Можна впевнено сказати, що вона добре вивчила усі особливості цієї посади, знайома з усіма мешканцями та їхніми особливостями, знає необхідне законодавство.Людмила Василівна з теплотою і вдячністю згадує колишню голову села Галину Василівну Репу, з якою працювала довгий час, переймала досвід роботи у цій непростій сфері. Але справа в тому, що згідно рішення міської ради, після децентралізації утворився об’єднаний Кулажинсько – Наталівський старостинський округ.
Міський голова Віталій Колісніченко, представляючи кандидатури старост під час сесії міської ради, а серед них було кілька жінок, зокрема сказав: « Я впевнений у кожній цій кандидатурі. Адже для нас основним критерієм відбору на посади старост був досвід та професіоналізм. Як показує життя, жінки добре справляються з різними обов’язками».
ТожЛюдмила Безугла ризикнула і погодилася працювати на посаді старости цього особливого старостату. Звичайно, що навантаження збільшилося. Рутинна робота з заявами, паперами її не лякала. А треба було спершу знайти спільну мову з мешканцями сусідньої Наталівки та Олексіївки. І це їй добре вдається. Бувають різні складні моменти, але в якій роботі їх немає!?
Приміром, протягом лише минулого 2022 року Кулажинсько-Наталівським старостинським округом було розглянуто 428заяв та звернень мешканців округу. Але це лише ті, що потрапили до офіційної статистики.
–У старости села – ненормований робочий день, – чи то жартома, чи всерйоз говорить Людмила Василівна Безугла, – я вже звикла, що мені телефонують у будь – який час і просять про допомогу. А вже потім ми вирішуємо кому телефонувати далі, чи можемо самі, на місці і без сторонньої допомоги вирішити питання.
У більшості так і намагаються працювати. Людмила Василівна налагодила співпрацю з місцевими фермерами та підприємцями. Спільними зусиллями та за підтримки міської ради вирішують усі нагальні проблеми старостинського округу. Завдяки цій співпраці та активній позиції місцевих жителів було зібрано рекордну суму коштів – більше 60 тисяч гривень під час проведення благодійного туру «Разом до Перемоги!» Благодійні заходи відбувалися і у Кулажинця, і у Олексіївці.
Жителі сіл Кулажинсько-Наталівського старостинського округу передавали продукти, теплий одяг та ін.. для потреб наших воїнів та для населення, яке постраждало від війни. Такі благодійні заходи проводять на території старостинського округу регулярно.
Після початку повномасштабного вторгнення до Кулажинсько – Наталівського старостату прибули і зареєструвалися 167 вимушених переселенців. Всі внутрішньо переміщені були розміщені та зареєстровані, неодноразово надавалася їм гуманітарна допомога. Односельці, разом зі старостою допомагали вирішувати всі соціально-побутові проблеми. Фермерські господарства безкоштовно роздавали молоко, хліб та інші продукти. І завжди староста поряд з людьми допомагає і контролює.
Згодом, коли виникла потреба, Людмила Василівна звернулася до жителів Кулажинець і вони усі разом, зокрема працівники місцевої школи, обладнали захисну споруду цивільного захисту (найпростіше укриття).
Людмила Василівна разом з родиною мешкає у Кулажинцях. Тож дуже добре знає усю роботу, яку треба виконувати у селі. Уміє і траву косити, і квіти та город садити, а – найголовніше, може згуртувати навколо себе активних людей і зорганізувати будь – яку хорошу справу чи то прибирання території чи благодійний концерт.
Староста – це лідер, якому громада села та керівництво територіальної громади виказали підтримку. Це нова посада у місцевому самоврядуванні, нова інституція, створена для того, щоб інтереси всіх жителів сіл в об’єднаних територіальних громадах були належним чином представлені. Щоб соціальні, побутові та інші потреби мешканців села були задоволені. Щоб проблеми місцевого значення вирішувалися швидко, відкрито, зрозуміло.
Територія Кулажинсько – Наталівського старостинського округу – досить велика, та і від Гребінки цей старостат неблизько. Уже декілька років Людмила Василівна вправно кермує автомобілем. У старостаті є і свій автотранспорт. Це значно полегшує життя, і дозволяє швидко і оперативно вирішувати багато питань.
Минулого року вдалося здійснити ще одну велику мрію багатьох мешканців цього старостинського округу. 8 жовтня 2022 року урочисто відкрили новозбудований Свято – Миколаївський храм у Кулажинцях. Задум з’явився давно, і Людмила Василівна все шукала як його здійснити. І, якось майже випадково, поговорила із місцевим фермером Миколою Івановичем Бондаренком. Мовляв, людям би так хотілося мати у селі хоча б капличку, якесь святе місце, де можна прийти і помолитися. А він без роздумів відразу погодився не те, що допомогти, а сам профінансував будівництво чудового храму на честь святого Миколая Чудотворця. Кулажани не лишалися а осторонь, а чим могли допомагали. Усі разом розчищали територію для зведення храм, а тепер хочуть гарно впорядкувати територію навколо. Сама ж староста теж завжди бере активну участь у всіх цих справах і заходах.
Якщо береться за якусь справу, то виконує її досконало, інакше навіщо тоді братися до роботи. Своєю нестримною енергією спонукає односельців до активних дій. Вона, за потреби, і траву сама покосити може, і дерево обпиляти. Бо ж знає, що лише власним прикладом може заохотити інших до спільної справи заради того, щоб їхні села розвивалися, ставали кращими, і дедалі більше хороших справ було зроблено.