Велика частина людського знання в усіх галузях існує лише на папері, в книгах, – цієї паперової пам’яті людства … Так, звичайно, ми вже звикли черпати інформацію з цифрових джерел, з Інтренету. Багато хто перейшов на читання електронних книг, є навіть аудіо книги. Технології створюються для того аби людство розвивалося, але не забувало про книги. Тому що читання не дає нам зупинитися і деградувати. Та все ж, багато з нас хоче читати саме паперову книгу. І ось тоді ми вирушаємо до бібліотеки. Аби знайти книгу до душі на кілька днів, вечорів, або на одну ніч, якщо сюжет виявиться занадто цікавим.
Людина, для якої книжка вже у дитинстві стала такою необхідною, як скрипка для музиканта, як пензель для художника, ніколи не відчуває себе обділеною, збіднілою і спустошеною. Відвідуючи бібліотеку, поринаєш у чарівний світ книг, реальних і вигаданих історій. І завжди трішки заздриш бібліотекарю, що може багато читати різних книг! Ще жодного разу не зустрічала таких бібліотекарів, щоб не любили читати.
Ось і Тамара Олександрівна Тищенко, завідувачка Тополівської сільської бібліотеки – філії розповіла нам, що дуже любить читати із самого дитинства,але не мріяла бути бібліотекарем. Та ось уже з осені 1989 року працює у цій бібліотеці і жодного дня не пошкодувала. Перерву зробила лише тоді коли у них з Михайлом Михайловичем народилися дві донечки – Софія та Анастасія. Дівчатка теж з раннього дитинства люблять читати. Спочатку у їхньому житті з’явилися казки, а згодом, вони дорослішали – змінювалися і книжкові пріоритети. Мама й тато дуже радіють успіхам донечок, адже цього тяжкого року вони обидві закінчили навчання і отримали дипломи магістрів. Обоє обрали педагогічну освіту. Тож книги їх супроводжуватимуть і у професійній сфері.
Вдома Тамара Олександрівна займається домашніми справами, дуже любить куховарити та займатися кулінарією. Зараз, коли є необмежений доступ до Інтернету, вона вибирає нові рецепти, експериментує, шукає нові вдалі рецепти, щоб порадувати рідних та друзів. Також вона дуже любить квіти. Це захоплення розпочалося багато років тому із однієї невеличкої квіточки, яку їй подарували. Тепер жінка багато читає про квіти, про особливості догляду та вирощування. І якщо вже береться вирощувати чи то на підвіконні, чи у саду якусь квітку, то вже знає про неї все. Тож цілий рік родину Тищенків радують різноманітні квіти і в будинку , і в саду.
Тамара Олександрівна розповідає нам, що молодь часто полюбляла збиратися у їхній бібліотеці, щоб поговорити на різні цікаві теми, дізнатися щось нове, висловити свою думку з приводу різних подій, які їх хвилюють. Тепер, коли триває війна, такі зустрічі не проводяться. А жаль. От зараз, у період різдвяно – новорічних свят, Тамара Олександрівна підготувала тематичні виставки, підібрала книги по цій тематиці, може розповісти про традиції святкування у нашому краї. Але війна…
Бібілотекарі держави зараз тримають свій фронт. З одного боку вони беруть активну участь у проведені різноманітних благодійних та просвітницьких заходів. А з іншого повинні забезпечити свого роду ідеологічний тил. У зв’язку з цим у суспільстві понад 100 млн пропагандистських книг планують вилучити із публічних бібліотек України. Це стосується навіть деяких творів російської класики. Із такою заявою виступила директорка Українського інституту книги Олександра Коваль. За її словами, до кінця цього року хочуть вилучити хоча б ідеологічно шкідливу літературу, видану за радянських часів, а також російську літературу антиукраїнського змісту. Наразі триває підготовка необхідних нормативних документів.
Поки немає необхідної нормативної бази, книги такого змісту просто стоять у сховищах та очікують на вилучення. Але, як розповіла нам, Тамара Олександрівна, такою літературою тепер ніхто і не цікавиться. Зараз читачам потрібна сучасна українська література та класика. Такі книги є в Тополівській сільській бібліотеці – філії. Та бібліотеки не повинні бути тільки сховищами книг – вони повинні бути центрами спілкування та саморозвитку.
