Газета «Гребінчин край» запрошує нових передплатників та дописувачів
У нашої газети «Гребінчин край» була така традиція — щороку, у період передплатної кампанії звертатися до наших читачів. Ми вам говорили про «непрості часи для друкованих засобів масової інформації, пояснюва-ли, в яких складних умовах опинилася преса. Жорстка конкуренція з Інтернетом та телебаченням, скрутне матеріальне становище редакції газети та самих чи¬тачів, які економлять кожну гривню, монополія пошти, яка щоразу піднімає свої розцінки, та багато інших чинників негативно впливають на передплату.
Щороку ми відчайдушно боремось за передплатника – їздимо по селах, ходимо по школах, виписуємо газету в організаціях і установах. Ми усві-домлюємо, що саме передплатники є нашим фундаментом на наступний рік, гарантом, що газета потрібна, що на неї чекають. Цього військового року змінилися пріоритети. Вторгнення окупанта на нашу землю змінило наше життя, внесло корективи у все: у наш побут, у наші плани, в нашу можливість робити те, що робили до війни. Багатьом зараз не до газет. Ми змушені змінюватися. З’явився сайт «Гребінчиного краю» в Інтернеті. Наші матеріали, статті, публікації можна перечитати на його сторінках. Але це при наявності комп’ютера та Інтернету. А більшість наших читачів – це наші передплатники, наші перевірені роками друзі. І кожен з вас розуміє, наскільки переламний момент історії переживає нині наша країна. Вкотре згадується відомий афоризм : «Порятунок потопельників – справа рук самих потопельників». Без рятівного кола від читачів «Гребінчиного краю» нам з цього бурхливого океану проблем не випливти. Серед різноманітних друкованих засобів масової інформації наша газета не вражає надмірно барвистим зовнішнім оформленням, сенсаційними новинами про вбивства, зґвалтування, крадіжки, а раз на тиждень «Гребінчин край» приходить у Ваші домівки щирим співрозмовником, інформує про найголовніші події міста та громади, розповідає про добрі справи та різноманітні новини у нашому житті.
Важко передбачити майбутнє, ми не можемо з упевненістю сказати чи буде працювати редакція чи ні. Для того, щоб газета «Гребінчин край» виходила у світ, є все необхідне. Є невеликий, але згуртований досвідчений колектив. Є необхідне обладнання та налагоджені усі зв’язки та співпраця. Але не вистачає коштів. Боргова яма все глибшає, і нам все складніше з неї виплутуватися. Передплата оголошена лише на перше півріччя наступного року. Ми все ще сподіваємося, що нехай такими маленькими кроками, але нам вдасться витримати вир проблем у цей складний час.
Одним з необхідних рятівних кроків стане підняття розцінок на послуги. Підняття вартості самої газети для реалізації теж вимушена міра. Але й цього навряд чи вистачить аби закрити усі нагальні статті витрат. З початку повномасштабного вторгнення колектив переведений на пів ставки від «мінімалки». Лише перші два тижні з початку війни ми пропустили друк. Непросто було налагодити процес, адже наша газета уже протягом певного періоду друкується у Вінниці. А як раз перед війною, у зв’язку із реформою пошти, ми вимушені доставляти нашу газету не у Лубни на «сортувальню», а в Полтаву. Це «краде» дорогоцінний час і збільшує витрати.
Та все ж, не зважаючи на труднощі, газета з новинами нашої громади друкується і надходить до читачів у різні куточки Гребінківщини. Щиро віримо, що Гребінківська газета витримає усі ці випробування і труднощі. Знову ми зможемо збільшити кількість сторінок, де будуть друкуватися різноманітні матеріали, враховуючи ваші побажання і реалії сьогодення. Ми щиро віримо, що зможемо не просто виживати, а й розвиватися.
